Петров Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Василь Володимирович Петров

Васи́ль Володи́мирович Петро́в (*8 (19) липня 1761(17610719) — †22 липня (3 серпня) 1834) — російський фізик-експериментатор, електротехнік-самоучка, академік Петербурзької АН (з 1809; член-кореспондент із 1802), першовідкривач дугового розряду, який називають дугою Петрова.

Василь Петров народився 8 липня 1761 у місті Обоянь (нині Курська область), у родині священика. Учився в Харківському колегіумі, потім Санкт-Петербурзький вчительської семінарії.

В 1788 Петров був призначений учителем математики та фізики в Коливансько-Воскресенське гірниче училище в Барнаулі. Звідки в 1791 переведений до Санкт-Петербургу на посаду викладача математики та російського стилю в інженерному училищі при Ізмайловськом полку. В 1793 учений запрошений Санкт-Петербурзькою медичною колегією викладати математику та фізику в Санкт-Петербурзькому медико-хірургічному училищі при військово-сухопутному шпиталі. В 1795, при перетворенні цього училища в медико-хірургічну академію, Петров одержав звання екстраординарного професора. Протягом декількох років створив багатий для того часу фізичний кабінет на базі колекції фізичних приладів Бутурлина.

Див. також[ред.ред. код]