Петропавлівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петропавлівський район
Coats of arms of Petropavlivskij Raion.svg Petropavlovskii rayon prapor dnp.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Дніпропетровська область Дніпропетровська область
Код КОАТУУ: 1223800000
Утворений: 1 жовтня 1923 р.
Населення: 27 614 (на 1.10.2013)
Площа: 1248 км²
Густота: 22.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5631
Поштові індекси: 52700—52761
Населені пункти та ради
Районний центр: Петропавлівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 12
Смт: 2
Села: 47
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Радянська, 62.
Веб-сторінка: Петропавлівської РДА
Голова РДА: Лисунець Ігор Петрович
Голова ради: Павленко Сергій Григорович

Петропа́влівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, що розташована у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — смт Петропавлівка. Населення становить 28 340 осіб (на 1 лютого 2012 року).

Географія[ред.ред. код]

Межує з Васильківським, Межівським, Павлоградським районами; Близнюківським районом Харківської області та Олександрівським районом Донецької області.

Територією району протікає річка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут є родовища кам'яного вугілля. Площа району — 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га — ліси, а 2,14 тис. га — водойми.

За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 795 осіб[1].

Історія[ред.ред. код]

Витоки історії краю відносяться до XVIII ст., коли за наказом азовського генерал-губернатора В. О. Черткова в 1775 році на річці Бик, при впадінні її в Самару, оселилася перша рота розформованого Луганського пікінерського полку з сім'ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра й Павла назвали Петропавлівкою. Основним зайняттям жителів слободи було хліборобство.

1846 року Петропавлівка стала містечком і центром волості. Вигідне географічне положення сприяло розвиткові в ній торгівлі та ремесел. У XIX ст. тут було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративний поділ району

Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Петропавлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Петропавлівка[2].

Ради[ред.ред. код]

Районна рада:
Селищна рада:
Сільські ради:

Економіка[ред.ред. код]

Агропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90 % продукції. У сільськогосподарському виробництві використовується 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1 % зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7 %. Кормовий клин займає 15 % посівних площ.

У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Освіта та Культура[ред.ред. код]

У районі функціонує 19 шкіл, де навчаються майже 4 тисяч учнів, 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади: будинок творчості дітей та юнацтва (26 творчих об'єднань, 752 вихованця) та дитячо-юнацька спортивна школа (20 секцій, 400 вихованців), 18 дитячих садків з 544 вихованцями. Свої знання дітям в школі передають 380 педагогів. У школах району функціонує 7 профільних класів, де 220 учнів навчаються за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться активна позашкільна робота в 99 гуртках різних напрямків. На базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює чотири види спорту — футбол, волейбол, настільний теніс та важку атлетику, в ній займається 380 дітей віком від 9 до 14 років. Функціонує 7 футбольних полів та 20 шкільних спортзалів.

У професійно-технічному училищі № 91 юнаки і дівчата здобувають сільськогосподарські спеціальності.

У районі функціонує 42 заклади культури, з них: районний будинок культури — 1, сільські клуби — 20, районна бібліотека — 1, дитяча бібліотека — 1, сільські бібліотеки — 17, дитяча музична школа з двома філіями, історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка. Крім того, діють станція юних техніків, будинок творчості дітей та юнацтва. Добре відомі своєю майстерністю народний вокальний колектив «Джерело» районного будинку культури, танцювальний і вокальний колективи с Хороше, танцювальний колектив с Олександропіль, дитячий фольклорний ансамбль «Васильок».

Медичне обслуговування населення[ред.ред. код]

Населення району обслуговують 30 медичних установ, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 19 — фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Газета «Степова зоря»[ред.ред. код]

Виходить районна громадсько-політична газета «Степова зоря».

  • Керівник: в. о. головного редактора Світлана Павлівна Аксьонова
  • Адреса: 52700, Дніпропетровська обл., смт Петропавлівка, вул. Радянська, 44
  • Телефон: (05631) 3-15-00
  • Періодичність виходу: один раз на тиждень (Сб)
  • Наклад: 2 500 прим.

Пам'ятки культури, архітектура[ред.ред. код]

На території району знаходяться 4 пам'ятники мистецтва, 43 пам'ятники історії (меморіальні комплекси, обеліски та ін.).

Одним із визначних пам'ятників культури в районі є пам'ятник народній поетесі Фросині Карпенко у с. Хороше. Меморіальні комплекси смт Петропавлівка, у селах Брагинівка, Хороше, Осадче, Дмитрівка, Троїцьке, Українське. Встановлені меморіальні дошки: на честь академіка АНСРСР ім. В. М. Сагайдака в селі Дмитрівка; на честь командира 1-го Павлоградського повстанського полку у селі Миколаївка В. С. Будинського; на честь Фросини Карпенко на її меморіальному музеї в селі Хороше; на честь керівника ревкому в селищі Петропавлівка І. П. Брагіну.

Основними історичними цінностями на території району є 263 пам'ятки археології, що датуються II тисячоліттям до н. е., 3 кам'яні «баби» X — XIII ст. н. е.. Коханівський монастир XIX ст., на жаль, зруйнований більшовицьким режимом у 20-ті роки XX ст.

Памятником архітектури також є Свято-Петропавлівський храм (1910 р.), що знаходиться у центрі смт Петропавлівки.

Відомі персоналії[ред.ред. код]

Фросина Карпенко

Герої Радянського Союзу:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Додаткові джерела[ред.ред. код]