Петропавлівський район
| Петропавлівський район | ||||
|---|---|---|---|---|
|
||||
| Район на карті області | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: | ||||
| Область/АРК: | ||||
| Код КОАТУУ: | 1223800000 | |||
| Утворений: | 1 жовтня 1923 р. | |||
| Населення: | ▼ 28 340 (на 1.02.2012) | |||
| Площа: | 1248 км² | |||
| Густота: | 22.9 осіб/км² | |||
| Тел. код: | +380-5631 | |||
| Поштові індекси: | 52700—52761 | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Петропавлівка | |||
| Селищні ради: | 1 | |||
| Сільські ради: | 12 | |||
| Смт: | 2 | |||
| Села: | 47 | |||
| Селища: | 2 | |||
| Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Адреса: | 52700, Дніпропетровська область, Петропавлівський район, смт. Петропавлівка, вул. Радянська, 62. | |||
| Веб-сторінка: | Петропавлівської РДА | |||
| Голова РДА: | Лисунець Ігор Петрович | |||
| Голова РР: | Павленко Сергій Григорович | |||
Петропа́влівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, що розташована у степовій зоні, у східній частині Дніпропетровської області України. Адміністративний центр — смт Петропавлівка. Населення становить 28 340 осіб (на 1 лютого 2012 року).
Зміст |
Географія [ред.]
Межує з Васильківським, Межівським, Павлоградським районами; Близнюківським районом Харківської області та Олександрівським районом Донецької області.
Територією району протікає річка Самара з притокою Бик. З природних багатств тут є родовища кам'яного вугілля. Площа району — 124,8 тис. га, з яких 5 тис. га — ліси, а 2,14 тис. га — водойми.
За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 28 795 осіб[1].
Історія [ред.]
Витоки історії краю відносяться до XVIII ст., коли за наказом азовського генерал-губернатора В. О. Черткова в 1775 році на річці Бик, при впадінні її в Самару, оселилася перша рота розформованого Луганського пікінерського полку з сім'ями. Так утворилася військова слобода, яку за іменами святих Петра й Павла назвали Петропавлівкою. Основним зайняттям жителів слободи було хліборобство.
1846 року Петропавлівка стала містечком і центром волості. Вигідне географічне положення сприяло розвиткові в ній торгівлі та ремесел. У XIX ст. тут було 2 цегельно-черепичних заводи, понад 50 крамниць, 48 вітряків, 8 кузень, 3 постоялих двори.
Адміністративний устрій [ред.]
Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Петропавлівській районній раді. Адміністративний центр — смт Петропавлівка[2].
Ради [ред.]
- Районна рада:
- Селищна рада:
- Сільські ради:
Економіка [ред.]
Агропромисловий комплекс, в якому діють 243 сільгосппідприємства, виробляє 90 % продукції. У сільськогосподарському виробництві використовується 90,40 тис. га ріллі. У структурі посівних площ майже 45,1 % зернових. Технічні культури у структурі посівів займають 22,7 %. Кормовий клин займає 15 % посівних площ.
У районі функціонують 4 промислових підприємства. Також на його території розташовано 5 шахт.
Соціальна сфера [ред.]
Освіта та Культура [ред.]
У районі функціонує 19 шкіл, де навчаються майже 4 тисяч учнів, 1 заочна школа, 2 позашкільних заклади: будинок творчості дітей та юнацтва (26 творчих об'єднань, 752 вихованця) та дитячо-юнацька спортивна школа (20 секцій, 400 вихованців), 18 дитячих садків з 544 вихованцями. Свої знання дітям в школі передають 380 педагогів. У школах району функціонує 7 профільних класів, де 220 учнів навчаються за природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, художньо-естетичним, технологічним профілями. Ведеться активна позашкільна робота в 99 гуртках різних напрямків. На базі семи шкіл відкрита ДЮСШ, яка профілює чотири види спорту — футбол, волейбол, настільний теніс та важку атлетику, в ній займається 380 дітей віком від 9 до 14 років. Функціонує 7 футбольних полів та 20 шкільних спортзалів.
У професійно-технічному училищі № 91 юнаки і дівчата здобувають сільськогосподарські спеціальності.
У районі функціонує 42 заклади культури, з них: районний будинок культури — 1, сільські клуби — 20, районна бібліотека — 1, дитяча бібліотека — 1, сільські бібліотеки — 17, дитяча музична школа з двома філіями, історико-краєзнавчий музей у смт Петропавлівка. Крім того, діють станція юних техніків, будинок творчості дітей та юнацтва. Добре відомі своєю майстерністю народний вокальний колектив «Джерело» районного будинку культури, танцювальний і вокальний колективи с Хороше, танцювальний колектив с Олександропіль, дитячий фольклорний ансамбль «Васильок».
Медичне обслуговування населення [ред.]
Населення району обслуговують 30 медичних установ, із них одна центральна районна лікарня та одна дільнична лікарня, 9 сільських лікарських амбулаторій, 19 — фельдшерських і фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.
Засоби масової інформації [ред.]
Газета «Степова зоря» [ред.]
Виходить районна громадсько-політична газета «Степова зоря».
- Керівник: Волинкін Геннадій Васильович
- Адреса: 52700, Дніпропетровська обл., смт Петропавлівка, вул. Радянська, 44
- Телефон: (05631) 2-15-00 ф., 2-27-95, 2-26-88
- Періодичність виходу: двічі на тиждень (Вт, Сб)
- Наклад: 2 000 прим.
Пам'ятки культури, архітектура [ред.]
На території району знаходяться 4 пам'ятники мистецтва, 43 пам'ятники історії (меморіальні комплекси, обеліски та ін.).
Одним із визначних пам'ятників культури в районі є пам'ятник народній поетесі Фросині Карпенко у с. Хороше. Меморіальні комплекси смт Петропавлівка, у селах Брагинівка, Хороше, Осадче, Дмитрівка, Троїцьке, Українське. Встановлені меморіальні дошки: на честь академіка АНСРСР ім. В. М. Сагайдака в селі Дмитрівка; на честь командира 1-го Павлоградського повстанського полку у селі Миколаївка В. С. Будинського; на честь Фросини Карпенко на її меморіальному музеї в селі Хороше; на честь керівника ревкому в селищі Петропавлівка І. П. Брагіну.
Основними історичними цінностями на території району є 263 пам'ятки археології, що датуються II тисячоліттям до н. е., 3 кам'яні «баби» X — XIII ст. н. е.. Коханівський монастир XIX ст., на жаль, зруйнований більшовицьким режимом у 20-ті роки XX ст.
Памятником архітектури також є Свято-Петропавлівський храм (1910 р.), що знаходиться у центрі смт Петропавлівки.
Відомі персоналії [ред.]
- Карпенко Фросина Андріївна (1905–1992) — видатна народна поетеса, народилась у с. Хороше.
- Комаров Михайло Федорович (1844–1913) — український бібліограф, критик, фольклорист і лексикограф. Народився в слободі Дмитрівка Павлоградського повіту (нині с. Дмитрівка).
- Сарма-Соколовський Микола Олександрович (1910–2001) — підпільник ОУН, український поет, політв'язень, бандурист, священик. Народився в с. Хороше.
- Швидько Ганна Кирилівна (нар. 1 травня 1944 р.) — видатний український історик, джерелознавець, краєзнавець, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного гірничого університету, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАНУ, народилась у с. Бажани.
Герої Радянського Союзу:
- Дейнека Степан Петрович (село Хороше)
- Крамарчук Григорій Васильович (смт Петропавлівка)
- Шеліпов Петро Омелянович (село Богдано-Вербки)
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Офіційний сайт Дніпропетровської обласної адміністрації
- Офіційний сайт ЦВК
- Офіційний сайт Верховної Ради України
Посилання [ред.]
- Адміністративно-територіальний склад району
- Петропавлівка: чубляться — значить ситі — www.radiosvoboda.org
Додаткові джерела [ред.]
- Петропавлівський район - Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН
|
|||||||||||
|
||||||||||||||||
|
||||||||||

