Петро Акерович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Петро Акерович (13 ст.) - український архієпископ, Митрополит Київський.

З 1230 року - ігумен Київського монастиря Спаса на Берестові, співучасник епископських хіротоній у Соборі Святої Софії, вірогідний автор Київського літописного зведення 1238 p.[1]

1240 року - висвячений на єпископа. Після зруйнування Києва ханом Батиєм та зникненням митрополита Київського Йосифа, Київська Митрополія залишилась необсаженою.

У 1240-1245 роках йшла боротьба за Київ між князями Данилом Галицьким та Михайлом Чернігівським. Після повернення до Києва князя Михайла, з його санкції Київським митрополитом, замість Йосифа, був обраний колишній київський ігумен монастиря св. Спаса на Берестовім, єпископ Петро Акерович. Був митрополитом Київським у 1242-1246 роках [2]. За тих тяжких умов він не отримав затвердження у патріарха, тим більше, що в той час Константинополь був захоплений хрестоносцями, й там перебував Латинський Константинопольський патріарх. В той же час Данило Галицький висунув свого кандидата на митрополита Київського — Холмського єпископа Кирила.

Влітку 1245 року Петро Акерович, як «Архієпископ Руський», узяв участь у Першому Ліонському соборі. На соборі він розповів його учасникам, зокрема Папі Римському Інокентію IV про погром Руси татарами і перестеріг західньо-европейське суспільство перед грізною небезпекою з боку татар. Метою його візиту був пошук допомоги для порятунку від татарської навали Галицької, Волинської та Київської земель.[3] Після його Папа вислав на Русь та в орду свого легата Джованні Да Плано Карпіні.

Згодом князя Михайла вбили за наказом хана Батия, а митрополита Петра було вигнано з Києва. Русь знаходилася під владою монголів, які віддали Київ князю Ярославу Всеволодичу.

Подальша доля невідома.

Попередник: Митрополит Київський і всієї Руси
12411246
Наступник:
Іосиф Кирил ІІІ

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]