Петро II (король Кіпру)
| Петро II фр. Pierre II de Lusignan | |||
 | |||
.svg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 17 січня 1369 — 13 жовтня 1382 року | |||
| Попередник: | Петро I | ||
| Наступник: | Яків I | ||
| Народження: |
1357[1] Нікосія, Нікосія, Кіпр | ||
| Смерть: |
13 жовтня 1382[2][1] Нікосія, Нікосія, Кіпр | ||
| Поховання: | Нікосія | ||
| Країна: | Кіпрське королівство[2] | ||
| Релігія: | католицтво | ||
| Рід: | Лузіньяни[1] і Пуатьє-Лузін'яниd | ||
| Батько: | Петро I (король Кіпру)[2][1][3] | ||
| Мати: | Елеонора Арагонська[d][2][1] | ||
| Шлюб: | Валентина Вісконті[d][1] і Валентина Вісконті[d] | ||
| Діти: | N Лузін'янаd[3] | ||
Петро II Товстий (фр. Pierre le Gros; 1357 — 13 жовтня 1382), відомий також як П'єр II де Лузіньян (фр. Pierre II de Lusignan) — король Кіпру в 1369–1382 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Лузіньянів. Син короля Кіпру Петра I та Елеонори Арагонської. Отримав владу після вбивства його батька. Не маючи відповідного державного та політичного досвіду, покладався на свою матір та дядьків Жана та Жака де Лузіньян.
З самого початку у молодого короля виникли проблеми у зовнішній політиці. Під час святкувань на честь його коронування у 1372 році посварились венеційці та генуезці. Король та його родичі виступили проти останніх, скориставшись можливістю позбавитися генуезьких торговців як конкурентів кіпрських. У відповідь Генуя у 1373 році спрямувала потужний флот проти Кіпру і розв'язала Кіпро-генуезьку війну (1373—1374). Генузці підступом захопили м. Фамагуста, а згодом міста Пафос, Лімасол та Нікосію у 1374 році. Сам король потрапив у полон, після чого було укладено мир, згідно з яким Генуезька республіка отримувала у власність міста Фамагусту і Кіренію, великі торгові преференції та величезну суму грошей у вигляді репарацій.
Незважаючи на поразку, Петро II почав готуватися до відвоювання своїх земель. Тому він уклав мир з еміром Теке, віддавши йому м. Анталію, домовився також із султаном Єгипту. Окрім того у 1376 році було укладено союз з герцогом Мілану Бернабо Вісконті проти Генуї. Проте здійснити свої плани король Кіпру не зміг. Помер 13 жовтня 1382 року.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Валентина (1363–1391), донька Бернабо Вісконті, володаря Мілану
Діти:
- донька (ім'я невідоме) (1379–1381)
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- René Grousset, L'Empire du Levant : Histoire de la Question d'Orient, 1949
|
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||
|
