Петрук Роман Прокопович
| Петрук Роман Прокопович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
17 жовтня 1940 (83 роки) Рудники, Снятинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1964) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Роман Прокопович Петрук (нар. 17 жовтня 1940, Рудники) — український художник-кераміст, скульптор. 1964 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Від 1967 року художник монументального цеху Львівського художньо-виробничого комбінату.
Роботи[ред. | ред. код]
- Пам'ятник на могилі художника Євгена Лисика на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 67 (2005, архітектор Кость Присяжний).[1]
- Пам'ятник на могилі художника Зеновія Флінти на Личаківському цвинтарі у Львові, поле 21 (архітектор Кость Присяжний).[2]
- Бронзова меморіальна таблиця з барельєфним зображенням Андрея Шептицького, встановлена 1990 року на фасаді шпиталю «Народна лічниця» імені митрополита Андрея Шептицького, що на вул. Озаркевича, 4 у Львові та напис на якій сповіщає, що «Український шпиталь Народної лічниці імені Андрея Шептицького, збудований волею і зусиллям народу. Прийняв перших пацієнтів 10.IV.1938»[3].
- Скульптура Матінки Божої (2010), у наріжній ніші будинку художньо-меморіального музею Олекси Новаківського, на вул. Листопадового Чину, 11, у Львові.
- Каплиця «Живе Джерело» у Трускавець 1998—2000. Постаті чотирьох євангелістів Матвія, Івана, Луки, Марка.[4]
- Скульптура «Малий Перун» у санаторії «Карпати» у Трускавці (1989, бронза).
- Хвіртка «Мавка і Чугайстер» для санаторію «Карпати» у Трускавці 1990 бронза. [4]
- Вертепна скульптурна група для санаторію «Карпати» у Трускавці 1990—2000.[4]
- Скульптура «Відьма» Музей-Аптека Львів 1986 мідь.[4]
- Рельєфне панно для будинку культури цукрового зводу у Дубно[5]
- Декоративні блюда «Дерево миру», «Садівник», «Олекса Довбуш»[5]
- Рельєф у львівському кафе «Морозиво»[5]
- Композиція «Круглий стіл», кераміка. Навколо круглого стола розташовуються 12 стилізованих людських постатей — іде ніби важлива зустріч. Цікавим є те що площина стола поділена на чотири різнобарвні сектори, що можна інтерпретувати як різницю у поглядах осіб.[6]
- «Вулиця» робота виконана у розмальованому дереві. На довгій жердині художник розміщує десяток, вирізаних з дерева перехожих. Це чоловічі, жіночі та дитячі постаті — дама під парасолькою, чоловік що несе драбину, ще один веде собаку, інший несе півня. Всі йдуть в одну сторону. Особливістю роботи є те що кожен «перехожий» повертається у своєму гнізді і вже вони «йдуть» один одному на зустріч.[6]
- «Ной» (1972) робота присвячена майстру народної кераміки Ілюку. На дні «миски», яка символізує ковчег, стоїть оголена фігура, а по краю фігурки різних тварин. Вони виконані у вигляді свистульок.[6]
- «Колядки» (1979). Робота виконана у формі глечика. На стінках якого розмішені стилізовані фігурки колядників. Ручка виконана у формі змії, а кришечка у вигляді свічника.[6][7]
- «Йшли корови із діброви» (кам'яна маса, емалі; 1979). Композиція вирішена у формі глечика по якому виконано розпис темно зеленою фарбою. Зображення пейзажу і тварин подано стилізовано локальними плямами. Ритмічний рух яких відтворює настрій літнього вечора.[7]
- «Данило Галицький» (1973). Постать князя розміщена на перевернутій мисці з широкими краями, яка символізує гору під якою виросте нове місто. Фігура виконана без дотримання реальних пропорцій — автор намагався передати не зовнішню подібність, а психологічний стан людини втомленої численними походами і битвами.[8]
- Емблема Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1969). Емблема розташована на фасаді будинку № 18 на Площи Ринок у Львові. Виконана з шамоту та декорована поливами. Робота вирішена у живій, гумористичній формі. У центрі композиції — символічна фігура «охоронці старовини», що має у руках бартку та щит із зображенням дерев'яної пам'ятки архітектури. Постать вирішена лаконічно наближено до зображень на кахлях у динамічному русі. Декоративні елементи оточення виконані у формі барокового картуша.[9]
- Декоративна скульптура «Лірник» для концертного залу «Ліра» у Володимирі-Волинському (1989, шамот, 190×63×62).[10]
- Конкурсний проект меморіалу на місці Янівського концтабору (1988, співавтор О. Скоп).[11]
-
Пам'ятник на могилі художника Євгена Лисика (2005, м. Львів, Личаківський цвинтар) -
Емблема Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1969, м. Львів, площа Ринок, 18) -
Меморіальна таблиця А. Шептицькому на фасаді шпиталю «Народна лічниця» ім. митрополита Андрея Шептицького (1990, м. Львів, вул. Озаркевича, 4)
Виставки[ред. | ред. код]
1963 року пройшла його перша індивідуальна виставка в помешканні Марії Лінинської[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 371. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 227.
- ↑ П'ять місць Львова під духовною опікою видатних релігійних діячів
- ↑ а б в г д Лихач Л., Шток М. Роман Петрук: альбом. — Київ : Родовід, 2007. — 288 с. — ISBN 966-7845-31-1.
- ↑ а б в Роман Петрук // Декоративное искусство СССР. — Вип. 3 (172), Москва, 1972. — С. 26—27.
- ↑ а б в г Островский Г. «Митець» Роман Петрук // Декоративное искусство СССР. — Вип. 6 (307), Москва, 1983. — С. 13—14.
- ↑ а б Львівська кераміка, 1991, с. 65.
- ↑ Львівська кераміка, 1991, с. 67, 68.
- ↑ Львівська кераміка, 1991, с. 40.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 20.
- ↑ Сусак В. Не убий! // Галицька брама. — 1999. — № 9—10 (57—58). — C. 29.
Джерела[ред. | ред. код]
- Голубець О. Львівська кераміка / Орест Голубець. — Київ : Наукова думка, 1991. — С. 40, 62—68, 104. — ISBN 5-12-001783-1.
- Петрук Роман Прокопович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
— С. 176.
- Лихач Л., Шток М. Роман Петрук: альбом. — Київ : Родовід, 2007. — 288 с. — ISBN 966-7845-31-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Ukrainian Unofficial»: Петрук Роман. archive-uu.com. Архів оригіналу за 30 січня 2023. Процитовано 17 лютого 2023.
