Петру IV Рареш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петру Рареш
рум. Petru Rareş'
Rares.jpg
Петру IV Рареш
IV-й Господар
Початок правління: 1504
Кінець правління: 3 вересня 1546
Попередник: Штефан IV
Наступник: Штефан VII «Сарана»
Дата народження: 1487
Дата смерті: 3 вересня 1546(1546-09-03)
Діти: Маргарет, дружина Симеона Могили; Роксана, дружина Олександра IV Лопушанина

Петру (Петро) IV Рареш (рум. Petru Rareş) (*бл. 1487 - †3 вересня 1546)  — господар Молдавського князівства в 1527-1538 і 1541-1546 роках, син (позашлюбний) Штефана III та Марії з Гарлау.[1][2]

Намагався продовжувати політику батька по зміцненню центральної влади. Спираючись на дрібних боярів, обмежував вплив великих. Невдоволення останніх вилилося в змови. Петру IV Рареш почав підготовку до визволення Молдавії від турецького панування; встановив з цією метою зв'язок з урядами багатьох країн, у тому числі з Московським князівством.

Намагався закріпити за Молдавським князівством Покуття. Турецький султан Сулейман I Пишний дав згоду на військову інтервенцію війська Сиґізмунда I Старого із застереженням не переносити бойові дії за кордон Польського королівства. Молдавське військо було розгромлене 22 серпня 1531 у битві під Обертином; згідно з укладеним у лютому 1532 р. перемир'ям Петру Рареш зрікся прав на Покуття.
Здійснював напади на терени Поділля, Покуття в надії спровокувати польсько-турецьку війну. У січні 1538 р. напав на Поділля, 1 лютого розбив загони оборони поточної над рікою Серет. Через загибель до 900 вояків король Сиґізмунд І Старий направив до Молдавії військо.

Не бажав бути втягнутим у війну з Сулейманом І. В 1538 році в Молдавію попрямувала турецька армія на чолі з султаном. Петру IV Рареш, покинутий боярами, втік з країни. З цього часу Молдова остаточно потрапила під владу Османської імперії. У 1541 році Петру Рареш знову став господарем, отримавши від турецького султана престол Молдавії. Став зміцнювати центральну владу, стратив ватажків боярської опозиції. 1542 р. безуспішно спробував залучити Габсбургів до боротьби проти турків. Через це надалі не здійснював спроб вийти з-під турецької залежності.

Був 2 рази одружений. Друга дружина - Єлена Катерина Бранковіч (померла через задушення; першим чоловіком її молодшої сестри Марії Магдалени Бранковіч-«Деспот»[3] був батько Дмитра-«Байди» Вишневецького Іван Вишневецький (його другий шлюб)[4]).

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Попередник
Штефан IV Молодий
Олександр Корня
Coat of arms of Moldavia.svg Молдавський воєвода
1527-1538
1541-1546
Coat of arms of Moldavia.svg Наступник
Штефан Сарана
Ілля II Рареш