Пет Баркер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пет Баркер
Pat Barker
Народився 8 травня 1943(1943-05-08)[1][2][…] (80 років)
Thornaby-on-Teesd, Thornabyd, Стоктон-он-Тіз (район), Велика Британія[4]
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англійка
Діяльність прозаїк
Сфера роботи літературна діяльністьd[5] і проза[5]
Alma mater Лондонська школа економіки та політичних наук[4] і Даремський університет
Мова творів англійська
Жанр роман
Magnum opus Union Street[d], Blow Your House Downd, The Century's Daughterd, Regeneration Trilogyd, Another Worldd, Border Crossingd, Double Visiond, Life Classd і Toby's Roomd
Членство Королівське літературне товариство
У шлюбі з David Barkerd
Премії Букерівська премія (1995)

CMNS: Пет Баркер у Вікісховищі

Пет Ба́ркер (англ. Pat Barker; нар. 8 травня 1943) — англійська письменниця, одна з найвпливовіших англійських романістів сучасності. Отримала багато нагород за свої твори, написані на тему спогадів, травм, виживання та відновлення. ЇЇ роботи описуються як конкретні, чіткі і розказані прямо.[6][7] У 2012 році журнал The Observer назвав трилогію «Регенерація» одним із «10 найкращих історичних романів».[8]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Баркер народилася в сім'ї робітничого класу в Торнабі-он-Тіс у Північному Райдінгу Йоркширу, Англія, 8 травня 1943 року.[9] Її мати Мойра померла у 2000 році; особа її батька невідома. Згідно з «Таймс», Мойра завагітніла «після п'яної гулянки у Ренсі». У соціальному кліматі, де позашлюбність вважалася соромом, вона говорила людям, що дитина, яка народилася, була її сестрою, а не донькою. Вони жили з бабусею Баркер Еліс і вітчимом Вільямом, поки її мати не вийшла заміж і не переїхала, коли Баркер було сім років. Баркер могла б приєднатися до матері, розповіла вона в інтерв'ю The Guardian у 2003 році, але вирішила залишитися з бабусею «через любов до неї, а також тому, що мій вітчим не був прихильний до мене, а я до нього». Її дідусь і бабуся керували рибним магазином, який прогорів, і сім'я була, як вона розповіла The Times у 2007 році, «бідною, як церковні миші; ми жили на державну допомогу — „на млинці“, як називала це моя бабуся».[10] У віці одинадцяти років Баркер отримала місце в гімназії, відвідуючи гімназію Короля Джеймса в Кнаресборо та гімназію Грейнджфілд у Стоктоні-он-Тіс.[11]

Баркер, яка каже, що завжди була затятим читачем, вивчала міжнародну історію в Лондонській школі економіки в 1962-65 роках.[12] Закінчивши навчання в 1965 році, вона повернулася додому, щоб доглядати за своєю бабусею, яка померла в 1971 році.

У 1969 році в пабі вона познайомилася з Девідом Баркером, професором зоології та неврологом, на 20 років старшим за неї, який залишив свій шлюб, щоб жити з нею. У них народилося двоє дітей, і вони одружилися в 1978 році, після його розлучення. Їхня донька Анна Баркер Ральф — письменниця. Баркер овдовіла, коли її чоловік помер у січні 2009 року.[13]

Рання творчість[ред. | ред. код]

У віці близько двадцяти років Баркер почала писати художні твори. Її перші три романи так і не були опубліковані, і, як вона сказала в інтерв'ю The Guardian у 2003 році, «не заслуговували на це: Я була чутливою жіночою письменницею, а це не те, чим я є насправді. У моєму голосі відчувається приземленість і непристойність».[14]

Її першим опублікованим романом був «Юніон-стріт» (1982), який складався з семи взаємопов'язаних історій про жінок англійського робітничого класу, чиє життя обмежене бідністю та насильством. Протягом десяти років рукопис відхилявся видавцями як надто «похмурий і депресивний». Баркер познайомився з письменницею Анджелою Картер на письменницькому семінарі Фонду Арвон. Картер сподобалася книга, і вона сказала Баркер: «Якщо вони не можуть співчувати жінкам, яких ви створюєте, то хай їм грець», і запропонувала їй надіслати рукопис феміністичному видавництву Virago, яке прийняло його. The New Statesman назвав роман «довгоочікуваним шедевром робітничого класу», а The New York Times Book Review зауважив, що Баркер «дає відчуття письменниці, яка володіє величезною силою, яку їй навряд чи довелося використати, щоб написати першокласний перший роман». Пізніше «Юніон-стріт» було екранізовано у голлівудському фільмі «Стенлі та Айріс» (1990) з Робертом Де Ніро та Джейн Фондою в головних ролях. Баркер сказала, що фільм мало схожий на її книгу. Станом на 2003 рік роман залишався одним з найпопулярніших у видавництві «Віраго».[6]

Перші три романи Баркер — «Юніон-стріт» (1982), «Знеси свій дім» (1984) та «Англія Лайзи» (1986; спочатку опублікована під назвою «Дочка століття») — змальовували життя жінок робітничого класу в Йоркширі. Журнал BookForum описав їх як «сповнені почуттів, жорстокі та брудні, але ніколи не експлуататорські чи сенсаційні і рідко сентиментальні».[15] У книзі «Знеси свій дім» розповідається про повій, які живуть у місті на півночі Англії, і яких переслідує серійний вбивця.[16] Фільм «Англія Лізи», який газета Sunday Times назвала «сучасним шедевром», розповідає про життя жінки з робітничого класу, яка народилася на зорі 20-го століття.[17]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. FemBio database
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 61.
  5. а б Czech National Authority Database
  6. а б Про творчість Пет Баркер [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  7. Jaggi, Maya (16 серпня 2003). Dispatches from the front. The Guardian. 
  8. Skidelsky, William (12 травня 2012). The 10 best historical novels. the Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 15 листопада 2023. 
  9. Pat Barker. British Council Literature. British Council. Процитовано 26 січня 2016. 
  10. Kemp, Peter (1 July 2007). Pat Barker's last battle? War has been her greatest obsession – and it looms large in her new novel. The Sunday Times. 
  11. Brannigan, John (2005). Pat Barker: Contemporary British Novelists. Manchester University Press. с. xi and 6. ISBN 978-0-7190-6577-4. 
  12. «Celebrated Alumni: UK», www.lse.ac.uk (2007) Retrieved 17 January 2008.
  13. Davies, Hannah (30 January 2010). Novelist Pat Barker. The Journal. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 12 грудня 2023. 
  14. Jaggi, Maya (15 August 2003). Dispatches from the front. The Guardian. 
  15. Locke, Richard (February–March 2008). Chums of War: Pat Barker revisits the trauma of World War I. Book Forum. 
  16. Macmillan overview. Retrieved 25 May 2010.
  17. Webb, Belinda (20 November 2007). The other Pat Barker trilogy. The Guardian. 

Посилання[ред. | ред. код]