Пет Робертсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пет Робертсон
Pat Robertson
Pat Robertson Paparazzo Photography.jpg
Народився 22 березня 1930(1930-03-22) (84 роки)
Лексінгтон, Вірджинія
Громадянство США США
Ім'я при народженні Меріон Гордон Робертсон
Діяльність Проповідник
Дружина Аделія Елмер
Сторінка в інтернеті Офіційна сторінка

Пет Робертсон (англ. Pat Robertson; справжнє ім'я — Меріон Гордон Робертсон англ. Marion Gordon Robertson); (*2 березня 1930) — американський підприємець, проповідник, релігійний діяч, телеєвангеліст. Є засновником декількох релігійних організацій, телепрограм. Ведучій програми «Клуб 700», яка транслюється у багатьох країнах світу. У 1988 році був кандидатом на посаду Президента США.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Пет Робертсон народився у родині консервативного політика, колишнього конгресмена і сенатора Вілліса Робертсона. Його батько став відомим завдяки підтримці політики сегрегації та виступав проти розширення прав чорношкірих американців. Після закінчення школи Пет Робертсон навчався в елітному коледжі Маккеллі, пізніше продовжив навчання в Університеті Вашингтона і Лі. По закінченні університету пішов в армію, служив у Кореї, а після демобілізації поступив на юридичний факультет Єльського університету.

По закінченні юридичного факультету Робертсон не зміг здати вступний іспит до асоціації правників штату Нью-Йорк і знайшов роботу стажистом в одній з місцевих компаній. Пізніше, разом з двома колишніми однокурсниками заснував власну компанію, яка спеціалізувалась на виробництві електроніки. На цій посаді він працював теж недовго, залишив її і у 1956 році поступив до Нью-йоркської теологічної семінарії. Своє навчання у семінарії Робертсон закінчив і у 1959 році і отримав ступінь магістра богослов'я. У 1961 році він вже став пастором у Південній баптистській конвенції.[1]

Під час відвідин батьків у Лексінгтоні Робертсона запросили тимчасово замінити ведучого місцевої 15-хвилинної релігійної радіопрограми. Набувши таким чином досвід у радіомовленні, Робертсон почав шукати постійної роботи на радіо. Після тривалих пошуків та переговорів з володарем однієї із збанкрутілих радіостанцій у м. Портсмут Робертсону вдалося купити її і започаткувати власну релігійну радіопрограму. З часом, крім радіопрограми йому вдалося відкрити і телестудію, яка з 1 жовтня 1961 року стала однією з перших телеєвангелістських програм. У 1963 році була започаткована програма Клуб 700, яка складалася із 700 глядачів, які робили регулярні шомісячні внески по 10 доларів, що дозволило програмі не тільки вижити фінансово, але й отримати значні прибуткі і відкрити нові студії в інших містах. У 1978 році був також відкритий університет та низка інших освітніх, правничих та соціальних організацій, які займалися пропагуванням релігійних цінностей у США і за кордоном.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

У 1986 році Пет Робертсон вирішив балотуватися на посаду Президента США. Оскільки Робертсон походив з родини свого батька-політика і був відомий серед виборців йому швидко вдалося зібрати достатнью кількість голосів для висунення своєї кандидатури. 1 жовтня 1987 року він офіційно заявив про свій намір балотуватися від Республіканської партії. Серед своїх передвиборних тем, Робертсон концентрувався на традиційних консервативних ідеях фінансової відповідальності, виступав проти абортів, порнографії, також пропонував повернути релігійне виховання і молитви у школах. Незважаючи на деякий успіх, Робертсону не вдалося перемогти Джорджа Буша у праймеріз Республіканскої партії 1988 року і він зняв свою кандидатуру. На наступних виборах 1992 року Робертсон відмовився брати участь у них і натомість зосередився на проповідництві та підприємництві. Протягом наступних років Пет Робертсон підримував декількох провідних консервативних політиків, продовжував вести свою релігійну програму на телебаченні.[1]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • The New Millennium
  • Answers to 200 of Life’s Most Probing Questions
  • The Secret Kingdom (1982)
  • America’s Dates with Destiny
  • The Plan
  • Beyond Reason: How Miracles can Change your Life
  • Turning Tide: The Fall of Liberalism and the Rise of Common Sense
  • Shout it from the Housetops an autobiography
  • The End of the Age (1995, fiction)
  • The New World Order (1991)
  • Bring It On
  • The Ten Offenses
  • Courting Disaster

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Pat Robertson.». Encyclopedia of World Biography. 2004-01-1. Процитовано 2012-11-4. 

Посилання[ред.ред. код]