Печатка вана японської країни На

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Печатка вана японської країни На
Дата створення / заснування 57
Зображення
Маса 108,729 грам
Країна Країна На і  Японія
Адміністративна одиниця Фукуока[1]
Місце розташування Fukuoka Art Museumd[1]
Спонсорується Shigeko Kurodad
Країна походження Східна Хань[d]
З матеріалу золото, срібло і мідь
У збірках Fukuoka City Museumd[2][1]
Історичний період Період Яйой[1]
Дата відкриття (винаходу) 12 квітня 1784
Місце відкриття Shika Islandd
Статус спадщини Важливі культурні пам'ятки Японії[1] і Національні скарби Японії[1]
Об'єм 6,0625 см³
Адреса 福岡県福岡市中央区大濠公園1-6[1]
Зображення печатки/емблеми
Напис 漢委奴國王
Мапа
Офіційний сайт(яп.)
CMNS: Печатка вана японської країни На у Вікісховищі

Координати: 33°35′24″ пн. ш. 130°24′06″ сх. д. / 33.59015863002777280° пн. ш. 130.401675900027754551° сх. д. / 33.59015863002777280; 130.401675900027754551

Збільшений вигляд печатки

Печа́тка ва́на япо́нської краї́ни На́ (яп. 倭奴国王印, わのなのこくおうのいん, МФА[wa no na no koku.oː no iɴ]) — золота печатка, знайдена 12 квітня 1784 року на півдні острова Сіка, на території сучасного міста Фукуока, префектури Фукуока, Японія. Вважається автентичною китайською печаткою 1 століття по Р. Х., що була дарована правителю країни На на півночі острова Кюсю правителем китайської династії Хань. Зберігається в Фукуокцькому міському музеї. Входить до списку Національних скарбів Японії. В історіографії відома також під довгою назвою Печа́тка ха́нського ва́на япо́нської краї́ни На́[3] або короткою Золота́ печа́тка[4].

Короткий опис[ред. | ред. код]

Відбиток печатки з ієрогліфами.

Золота печатка нагадує квадрат. Ширина сторін цього квадрата дорівнює 2,347 см, висота — 0,887 см. На вершині печатки розміщено кільце-держак у вигляді змії для церемоніального мотузка. Вага печатки — 108,7 г. На тильній стороні печатки у три рядки, зліва направо, вигравіюваний напис п'ятьма китайськими ієрогліфами шрифтом для печаток: Ханський ван японської[5] країни На (漢委奴国王).

Ця золота печатка була знайдена 12 квітня 1784 року на південному пляжі Канаї острова Сіка провінції Тікудзен. Її знайшов місцевий селянин Камбей під час сільськогосподарських робіт. За переказами печатка знаходилась під великим каменем, в оточенні трьох пласких кам'яних брил. Селянин відніс знахідку в повітову управу, а тамтешній управитель передав її до чиновників роду Курода в уділі Фукуока. Місцевий конфуціанець Камеї Наммей у китайській хроніці «Книги Пізньої Хань» віднайшов згадки про цю печатку і вистановив дату її виготовлення — 57 рік по Р. Х. До 1978 року знахідка зберігалась в скарбниці роду Курода, але після цього була подарована місту Фукуока. 1990 року печатку помістили у новостворений міський музей. Пам'ятку супроводжує пояснювальний напис з «Переказів про східних варварів» 85 сувоя «Книги Пізньої Хань»:

Року 57, японська країна На принесла данину. Її посли назвали себе великими мужами дафу. Ця країна знаходиться на крайньому півдні японських країв. Імператор Гуан У дарував На печатку з мотузкою[6]

Від часу знаходження печатки неодноразово висловлювались припущення про те, що це середньовічна або новітня підробка. Наразі більшість аргументів вказують на автентичність пам'ятки. Особливе місце серед них посідає знахідка в 1981 році в провінції Цзянсу КНР золотої печатки 58 року, що нагадує японський аналог.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж 国指定文化財等データベース — 1997.
  2. http://museum.city.fukuoka.jp/gold/
  3. яп. 漢委奴国王印, かんのわのなのこくおうのいん, МФА[kan no wa no na no koku.oː no iɴ].
  4. яп. 金印, きんいん, МФА[kʲin.iɴ].
  5. Ієрогліф „довіряти“ (委) вважається скороченням ієрогліфа „Японія“ (倭).
  6. Акт надання китайським імператором печатки з титулом «ханського вана», тобто «китайського короля», означав встановлення сюзеренсько-васальних відносин між імператором і правителем країни На. Перший визнавав право другого правити країною На і торгувати з Китаєм, а другий визнавав свою залежність від першого і зобов'язувався виплачувати йому данину. Ця система китаєцентричничних міжнародних відносин була нормою в Східній Азії. Згодом вона була поширена монголами на Русь у вигляді системи ярликів.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • (яп.) Печатки // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  • (яп.) 新編 日本史辞典 [Нове видання. Словник історії Японії] / 京大日本史辞典編纂会. — 東京創元社, 1994. — P.267.
  • (укр.) Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання[ред. | ред. код]