Печеніжин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Печеніжин
POL Peczeniżyn COA.svg
Герб
Країна Україна Україна
Область/АРК Івано-Франківська область Івано-Франківська область
Район/міськрада Коломийський район
Рада Печеніжинська селищна рада
Код КОАТУУ: 2623255700
Основні дані
Засноване середина 15 ст.
Площа 40,25 км²
Населення 5259 (01.01.2011)[1]
Густота 131 осіб/км²
Поштовий індекс 78274
Телефонний код +380
Географічні координати 48°30′36″ пн. ш. 24°53′21″ сх. д. / 48.51000° пн. ш. 24.88917° сх. д. / 48.51000; 24.88917Координати: 48°30′36″ пн. ш. 24°53′21″ сх. д. / 48.51000° пн. ш. 24.88917° сх. д. / 48.51000; 24.88917
Висота над рівнем моря 319 м
Водойма Печеніга, Лючка
Відстань
Найближча залізнична станція: Коломия
До станції: 12 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12 км
Селищна влада
Адреса 78576, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, смт Печеніжин, Незалежності, 15
Карта
Печеніжин (Україна)
Печеніжин
Печеніжин
Печеніжин (Івано-Франківська область)
Печеніжин
Печеніжин

Печені́жин (пол. Peczeniżyn) — селище міського типу1940) Коломийського району Івано-Франківської області.

Розташоване за 12 км від залізничної станції Коломия, в мальовничій улоговині Передкарпатського прогину над річками Печенігою і Лючкою.

Населення — 5017 осіб.

Історія[ред.ред. код]

На території селища виявлено кам'яні знаряддя праці періоду неоліту, а також бронзові речі (плоску сокиру, ніж, рибальський гачок) доби бронзи.

Назва походить від кочового і войовничого племені печенігів, яке заселяло басейн і пониззя Прута, як і усю степову частину України у 9-11 століттях. Державу печенігів (військова демократія) очолював каган (з скіфсько-сарматського клану кангар-есів - кам'яних ясів (аланів) з центром на ріці Росава (Кагарлицький район, назва від клану кангарів). Печеніжин був західним осередком Печенігії.

У письмових джерелах згадується, що 1443 року Печеніжин належав галицькому каштеляну Яну (Івану) Колі[2] і був великим поселенням, центром волості.

З 1772 Печеніжин, як уся Галичина, належав до володінь Габсбурґів (згодом Австрійська імперія та Австро-Угорщина).

1883 — заходами співвласника нафтопромислів у Слободі Рунґурській Станіслава Щепановського у Печеніжині спорудили найсучасніший і найбільший на ті часи нафтоперегінний завод.

1886 — заходами того ж таки С.Щепановського Печеніжин сполучено з Коломиєю паровим вантажним «трамваєм», також було збудовано нафтопровід Слобода Рунґурська — Печеніжин. Цей промислово-логістичний комплекс діяв до 1944, коли видобуток нафти припинили через вичерпання родовища.

1913 — містечко мало 7000 мешканців, з яких 4100 русинів (українців), 600 поляків і 2300 євреїв.

З 1939 містечко у складі УРСР.

Персоналії[ред.ред. код]

У Печеніжині народилися:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.