Печериця садова
| Печериця садова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
Печериця садова, печериця двоспорова (Agaricus bisporus (J. Lange) Pil., Agaricus hortensis (Cke) Pil.) — їстівний базидіомікотовий гриб з родини агарикових — Agaricaceae. Культивується в більш ніж 70[1] країнах і є одним з найбільш часто і широко споживаних грибів у світі.
Шапка 4,5-8 см у діаметрі, товстощільном'ясиста, бурувато- або сірувато-коричнювато, горіхова, часто з червонуватим відтінком, притисненолуската, рідше гладенька, при підсиханні бурувата, коричнева. Ніжка дорівнює діаметру шапки або довша від нього, до основи потовщена або з бульбою. Кільце вузьке, біле, потім червонувато-сірувато-коричнювате, нестійке, зникав. Спори 4,5-6(7) Х 3,5-4,5 або 6-8,5(9) Х 4,6-6,8 мкм. М'якуш білий, щільний, при розрізуванні червонів, у сухих плодових тіл м'якуш червонувато-бежевий.
Зустрічається по всій Україні у степах, на пасовищах, на садибах, у садах; у липні — листопаді. Штучно культивується на угноєному ґрунті. Їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать.
Вирощування печериць у відкритому грунті [ред.]
Печериці можна вирощувати у відкритому грунті, розводити на спеціальних грядах, по сторонам доріжок і між рослинами. Гряда для вирощування печериць робиться із несоломистого, неперепрівшого кінського гною, який засипається невеликим шаром перепрівшої дернової землі.[2]
Висаджують печериці грибницею, яку отримують в спецорганізаціях. Посадка грибниці проводиться в ямки глубиною в 6-8 см, на відстані 15 см одна від іншої.[2] Ямки наповнюються грибницею доверху.
Грибниця повинна сильно розростись. Для цього гряду накривають рогозом або матами. Через 15-20 днів накриття знімають і замінюють незначним шаром землі.[2] Земля повинна бути вологою, але не настільки, щоб вона склеювалась, будучи затиснута в жменю.
Якщо грибниця якісна, збір грибних тіл може розпочатись через 40 днів після посадки.[2] Грибні тіла знімають обережно, щоб не пошкодити грибницю.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
