Печерська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°25′39″ пн. ш. 30°32′20″ сх. д. / 50.42750° пн. ш. 30.53889° сх. д. / 50.42750; 30.53889

Печерська
Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 101,5 м
Будівництво
Дата відкриття 27 грудня 1997 року
Архітектор(и) В. Л. Гнєвишев
Архітектор(и) вестибюлів М. М. Альошкін, Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Печерський
Виходи до Ескалатор б-ру Лесі Українки, пл. Лесі Українки, вул. Генерала Алмазова,
вул. Михайла Задніпровського
Наземний транспорт А 62, 62к, 118, 137Н
Тр 14, 15, 38
Мт 470, 520
Інше
Час відкриття 5:42
Час закриття 0:11
Код станції 317
Мапа
Сирецько-Печерська лінія
ТЧ «Виноградар»
ПК06+00 Маршала Гречка
ПК4+45 Виноградар
ПК3'+20 Варшавська
ПК21+02 Мостицька
ПК41+33 Сирець +зал
ПК56+96 Дорогожичі
ПК68+03 Герцена
ССГ до ст. Глибочицька
ПК83+71 Лук'янівська +M
ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота +M
   
ПК122+50 Палац спорту +M
ССГ до ст. Хрещатик
ССГ до ст. Майдан Незалежності
ПК133+91 Кловська
ПК147+27 Печерська
ПК158+20 Звіринецька
ПК177+40 Видубичі +зал +зал +авт
ПК187+28 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки +M
ПК245+50 Харківська
ПК256+93 Вирлиця
ПК269+09 Бориспільська
ПК280+04 Червоний Хутір

«Пече́рська»[1] — 39-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Кловська» і «Звіринецька». Відкрита 27 грудня 1997 року. Назва станції походить від назви історичної місцевості Печерськ.

Конструкція[ред. | ред. код]

Конструкція станціїпілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з підземним вестибюлем, який виходить в підземний перехід (під площею Лесі Українки, двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено двомаршеві чотиристрічкові ескалатори. Станція будувалася одночасно з двома наступними («Звіринецька» та «Видубичі»), проте, через складні геологічні умови, будівництво станції у кінці 1980-х років було заморожене та її здали в експлуатацію лише 1997 року, тобто на 6 років пізніше.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Станція глибокого закладення нового типу. Незвична зменшенням товщини пілону, що складається не з блоків, а з тюбінгів. Назва станції зобов'язала авторів побачити золоті бані Києво-Печерської лаври — про це свідчить золотисте склепіння з анодованого алюмінію як платформи, так і проміжного вестибюля. Стіни з білого мармуру асоціюються зі стінами соборів, а вставки з пиляного граніту в пілонах — з бруківкою. Світлова лінія з світильників, що перехрещуються, та малюнок на підлозі у вигляді завуальованого хреста продовжують розвивати цю тему. Тематичне, художнє оформлення та архітектурне рішення перонного залу надають станції образу святковості. В оздобленні застосовані такі основні матеріали як білий мармур — на колонах, червоний і сірий граніт — у вестибюлях, кольоровий метал — в оформленні стелі у проміжному залі між ескалаторами.

Розташована станція на бульварі Лесі Українки поруч з Київською обласною державною адміністрацією, Центральною виборчою комісією та іншими адміністративно-діловими закладами міста.

Пасажиропотік[ред. | ред. код]

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 24,6 24,7 24,5 25,1 23,7 22,5 22,7 23,9 24,6

Зображення[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Список станцій Київського метрополітену.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2191. Арк. 253, 255. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]

Посилання[ред. | ред. код]