Печорна
село Печорна | |
---|---|
Церква святого Архистратига Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Заліщицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060170230056092 |
Облікова картка | Печорна |
Основні дані | |
Засноване | 1427 |
Населення | 511 |
Територія | 1.930 км² |
Густота населення | 264.77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48605 |
Телефонний код | +380 3554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°40′12″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.67000° пн. ш. 25.67639° сх. д.Координати: 48°40′12″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.67000° пн. ш. 25.67639° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Відстань до районного центру |
4 км |
Найближча залізнична станція | Заліщики |
Відстань до залізничної станції |
4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
Карта | |
Мапа | |
|
Печо́рна — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2020 підпорядковане Зеленогайській сільраді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[1]
Населення — 435 осіб (2007).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Печорної виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської і давньоруської культур.
Перша писемна згадка — серпень 1424: Великий князь литовський Вітовт записує Теодорикові з Бучача 100 гривень подільських півгрошиків на села Печорне на р. Дністер та Бласківці у Червоногродському повіті Подільської землі.[2]
1848, 1850 та 1866 — пошесті холери.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква святого архистратига Михаїла (1909, кам'яна), 2 каплички Матері Божої (1991 і 1992).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрести на честь скасування панщини (відновлено 1991), на могилі о. І. Разовського, на місці вівтаря церкви, що згоріла 1907, на відзнаку 10-ї річниц і незалежності України;
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1994).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- меценати І. Семчук та М. Угрин.
Перебували фольклорист О. Роздольський, археологи К. Гадачек і А. Шнайдер.
Проживав і похований Меленичук Андрій Васильович (1980—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ AGAD w Warszawie. Т. zw. Metryka Litewska, IV В, N 17, k. 165—165v., цит за Віталій Михайловський «Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411—1430 роках: надавча політика у світлі документів» // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ — Львів, 2004. — T. 2. — С. 110—128.
Література[ред. | ред. код]
- І. Дубецький. Печорна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 62.
|