Печорна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Печорна
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Заліщицька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060170230056092
Облікова картка Печорна 
Основні дані
Засноване 1427
Населення 511
Територія 1.930 км²
Густота населення 264.77 осіб/км²
Поштовий індекс 48605
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°40′12″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.67000° пн. ш. 25.67639° сх. д. / 48.67000; 25.67639Координати: 48°40′12″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.67000° пн. ш. 25.67639° сх. д. / 48.67000; 25.67639
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
4 км
Найближча залізнична станція Заліщики
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Печорна. Карта розташування: Україна
Печорна
Печорна
Печорна. Карта розташування: Тернопільська область
Печорна
Печорна
Мапа
Мапа

CMNS: Печорна у Вікісховищі

В'їзд у село
Церква святого Архистратига Михаїла (1909)
Головна вулиця
Вид на село з пагорбу

Печо́рна — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2020 підпорядковане Зеленогайській сільраді.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[1]

Населення — 435 осіб (2007).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Печорної виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка — серпень 1424: Великий князь литовський Вітовт записує Теодорикові з Бучача 100 гривень подільських півгрошиків на села Печорне на р. Дністер та Бласківці у Червоногродському повіті Подільської землі.[2]

1848, 1850 та 1866 — пошесті холери.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святого архистратига Михаїла (1909, кам'яна), 2 каплички Матері Божої (1991 і 1992).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрести на честь скасування панщини (відновлено 1991), на могилі о. І. Разовського, на місці вівтаря церкви, що згоріла 1907, на відзнаку 10-ї річниц і незалежності України;

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1994).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • меценати І. Семчук та М. Угрин.

Перебували фольклорист О. Роздольський, археологи К. Гадачек і А. Шнайдер.

Проживав і похований Меленичук Андрій Васильович (1980—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021. 
  2. AGAD w Warszawie. Т. zw. Metryka Litewska, IV В, N 17, k. 165—165v., цит за Віталій Михайловський «Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411—1430 роках: надавча політика у світлі документів» // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ — Львів, 2004. — T. 2. — С. 110—128.

Література[ред. | ред. код]