Печіночниця звичайна (гриб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печіночниця звичайна
Fistulina hepatica.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Fistulinaceae
Рід: Fistulina
Вид: Печіночниця звичайна
Біноміальна назва
Fistulina hepatica
(Schaeff.) With. 1792
Синоніми
Thelephora bucreas Spreng. 1806

Boletus buglossum Retz. 1769
Fistulina buglossum (Retz.) Pers. 1794
Boletus bulliardii J.F. Gmel. 1792
Fistulina endoxantha Speg. 1921
Fistulina hepatica var. endoxantha (Speg.) J.E. Wright 1961
Boletus esculentus With. 1776
Agarico-carnis lingua-bovis Paulet 1793
Buglossus quercinus Wahlenb. 1820
Fistulina sarcoides St.-Amans 1821

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Fistulina hepatica
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 40457
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Fistulina hepatica

Печіночниця звичайна (Fistulina hepatica) - гриб з родини Fistulinaceae. Місцеві назва - глива, язця печінкова.

Опис[ред.ред. код]

Плодові тіла бічні, сидячі або з короткою ніжкою, шапки 10-20 (30) см завширшки, 2-6 см завтовшки, соковиті, м'ясисті, з віком сухуваті, щільні, пружні; поодинокі або невеликими групами. Шапки язиковидні, напівкруглі, більш-менш радіально смугасті, дрібногорбкуваті, пурпурово-червоні або пурпурово-м'ясо-червоні, з віком темно-буро-червоні. М'якуш з червонуватим соком, з світлішими прожилками, кислуватий на смак. Гіменофор трубчастий, білуватий, жовтуватий. Трубочки вільні, не з'єднані між собою. У периферичному шарі тканин шапки утворюються еліпсоподібні конідії 6-10 Х 4-6 мкм. Спорова маса іржаво-бура. Спори безбарвні, світло-жовто-рожеві, яйцеподібні, гладенькі, 4-5,5 Х 3-4 мкм.

Екологія та розповсюдження[ред.ред. код]

Поширена на Поліссі та в Прикарпатті, зустрічається і на Закарпатті. Росте в листяних лісах, найчастіше розвивається на живих стовбурах, біля основи стовбурів (у дуплах) старих дубів і буків як паразит; у серпні - жовтні. Спричиняє буру гниль деревини, відому під назвою бурий дуб. Молодий гриб - добрий їстівний. Використовують його свіжим.

Джерела[ред.ред. код]

  • Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник.. — 2-ге видання, переробл.. — Київ: Арістей, 2006. — С. 395. — ISBN 966-8458-67-2.
  • Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно істівні, неїстівні, отруйні.. — Київ: Урожай, 1979.

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.