Пилат Володимир Степанович
| Володимир Степанович Пилат | |
 |
|
| Народився | 15 вересня 1955 (56 років) Львів |
|---|---|
| Проживання | Україна |
| Діяльність | Бойові мистецтва, спорт, культура |
| Титул | Верховний учитель бойового гопака |
Володимир Степанович Пилат — український дослідник та знавець бойових мистецтв, засновник бойового гопака.
Зміст |
[ред.] Біографія
[ред.] Походження
Володимир Пилат народився у Львові 15 вересня 1955 року. Дід по батьківській лінії Михайло Пилат походить із лицарського роду, який ще з XVI ст. мав свій родовий герб під назвою «Новий».[Джерело?] Дід пройшов Першу світову, громадянську і Другу світову війну. Дід Володимира Степановича по матері, Андрій Гідей, за часів Австро-Угорщини служив в особистій охороні австрійського цісаря Франца-Йосифа.[Джерело?] У селі Завидовичі біля Городка, звідки він родом, завжди була школа, в якій вчили дітей боротися. Дід став першим учителем юного Володимира.
[ред.] Шкільні та юнацькі роки
У 1962 році Володимир почав тренування зі спортивної гімнастики, якою займався чотири роки. Ще до приходу в секцію, завдяки постійним тренуванням вдома, був добре розвинений фізично. Після гімнастики перейшов у секцію вільної боротьби, де займався два роки. Багато разів брав участь у змаганнях, перемагав досвідченіших суперників.
У 1968 році Володимир Пилат почав вивчати карате стилю кьокусін. Подолавши за 9 років шлях від новачка до майстра, у 1977 році він успішно склав іспити на 1-й дан карате і отримав чорний пояс. Це давало йому право стати вчителем.
[ред.] Відкриття власної школи карате
Володимир Пилат відкриває власну школу карате кьокусін, паралельно вивчаючи інші стилі — годзю-рю, соне, карате-до за Фунакосі та Накаямою, а також кікбоксинг.
На початку 80-х років школа Володимира Пилата перемогла всі школи бойових мистецтв, що існували на той час у Львові та в Україні, і вийшла на загальносоюзний рівень.[Джерело?] Майже всі двобої Пилат та його учні вигравали нокаутом. На той час це була єдина школа у Львові, яка постійно практикувала фул-контакт. Саме в цій школі вперше на території колишнього Союзу почали застосовувати жорсткі накладки для рук, ніг, грудей та спини, а також шоломи, що захищають потилицю і маківку голови.
[ред.] Cтворення експериментальної школи з дослідження і вивчення бойової культури українського народу та «Галицької Січі»
У 1985 році Володимир Пилат створив експериментальну школу з дослідження і вивчення бойової культури українського народу. Два роки дослідницької роботи дали позитивний результат і вже з 1987 року, остаточно покинувши карате, Пилат почав відновлювати і розвивати бойовий гопак. Ще у 1989 році Пилат організував у Львові перший Всеукраїнський з'їзд козацтва, на який зібралися ентузіасти зі всієї України. У 1990 році з метою легалізації діяльності з відродження українського козацтва та козацьких бойовий мистецтв Володимир Степанович Пилат створив громадську організацію «Фольклорно-спортивна асоціація "Галицька Січ"», на базі якої бойовий гопак розвивався протягом наступних семи років.
До числа співзасновників «Галицької Січі» входили Євген Приступа (нині доктор педагогічних наук, професор ЛДУФК), Олесь Нога (нині кандидат наук, українознавець), Марія Шунь (поетеса). «Галицька Січ» стала великою творчою лабораторією.
В кінці 80-х — на початку 90-х років Володимир Пилат та його учні активно включаються до процесів національного відродження, беруть дієву участь як у повсякденній роботі, так і в масових заходах, спрямованих на відновлення української державності.
Здобуття Незалежності у 1991 році дає новий поштовх праці Володимира Пилата. Він організовує численні поїздки по Україні, показові виступи в різних містах, фестивалі, навчальні семінари. У тому ж році виходить друком перша книга, яка містить відомості про відроджене бойове мистецтво українців — «Традиції української національної фізичної культури», (у співавторстві Євгеном Приступою). Трохи згодом, у 1994 році, Володимир Пилат видав книгу «Бойовий гопак». Окрім бойової техніки, що не має аналогів в інших системах,[Джерело?] в книзі подано ґрунтовну історичну розвідку про витоки бойової культури українського народу, а також повністю розроблені правила змагань з бойового гопака, вимоги на рівні майстерності та світоглядну концепцію сучасного українського лицаря.
Завдяки постійній подвижницькій праці Володмира Пилата осередки бойового гопака створюються в різних регіонах України. Дослідження і розробки Володимира Пилата мали вплив на інші стилі українських бойових мистецтв: спас, хрест, собор та інші.[Джерело?] У 1997 році рішенням Установчих зборів Центральної школи бойового гопака Володимиру Пилату, як засновнику стилю, присвоєно пожиттєве звання Верховного учителя бойового гопака. У 1999 році Пилат випускає у світ друге, доповнене видання навчального посібника «Бойовий гопак».
[ред.] Створення Міжнародної федерації бойового гопака та розвиток асгарди
У зв'язку зі зростанням зацікавлення лицарським мистецтвом українців у світі, в серпні 2001 року створено Міжнародну федерацію бойового гопака, президентом якої також було обрано Володимира Пилата.
У 2002 році за сприяння та безпосередньої участі Володимира Пилата, була створена школа асгарди, а в 2003 році літературна агенція «Піраміда» видала книгу-підручник «Асгарда» за співавторства Пилата та Катерини Тарновської. Книга також є спробою незалежної оцінки вкладу українського жіноцтва в справу державотворення та державоуправління від найдавніших часів до сьогодення.
У 2004 році видавничий дім «Панорама» видав «Кодекс лицарської честі гопаківця». Книга написана у найважчий період життя Володимира Пилата, та за його словами є підсумком його лицарського шляху.[Джерело?]
У 2004 році Галицька видавнича спілка видала книгу Володимира Пилата «Бойовий гопак та основи захисту Вітчизни». Книга була видана на прохання фахівців міністерства освіти і мала стати підручником для учителів допризивної підготовки молоді. З часом даний проект був заблокований.
У 2007 році побачила світ друга книга про бойове мистецтво жінок України — асгарду (видавництво «Сполох»), написана Пилатом у співавторстві з Катериною Тарновською. У книзі репрезентується другий рівень майстерності амазонок, а також техніка володіння палицею, самозахист, та оздоровча система ДІР.
У липні 2007 року Пилат провів Перший міжнародний семінар з бойового гопака у м. Калуш Івано-франківської області.
Для підвищення якості викладання методики бойового гопака у 2008 році Володимир Пилат разом із керівником школи бойового гопака «Шаблезуб» Володимиром Куцаном видав «Методичний посібник вчителя бойового гопака на вивчення техніки рівня майстерності „жовтяк“» (видавництво ШБГ «Хорс»).
Також у 2008 році видавництвом «Сполох» було видано методичний підручник «Бойовий гопак — жовтяк» (спрощений варіант), а також цей же методичний підручник, розширений та доповненний кольоровими фотографіями. Видання вийшло за сприяння командувача Галицького козацького округу Українського реєстрового козацтва, генерала армії УРК Кожана Володимира Дмитровича.
У липні 2008 року Пилат провів Другий міжнародний семінар з бойового гопака у м. Хмельницький. А у серпні цього ж року провів 23-й Всеукраїнський семінар з бойового гопака.
У жовтні 2008 року Верховний учитель бойового гопака упорядкував та видав «Співаник гопаківців», у якому вперше висвітлено езотеричний вплив співу на ауру людини та прискорення духовного зростання особистості.
[ред.] Сьогоднішня діяльність
На сьогоднішній день Володимир Пилат очолює Правління та Раду вчителів ЦШБГ, Міжнародну федерацію бойового гопака, йому належать авторські права на стиль національного бойового мистецтва бойовий гопак та методику його викладання.
У планах Володимира Пилата — створення Всесвітнього вишкільного центру, поширення лицарської культури на різні сфери життя українців, утвердження бойового гопака як олімпійського виду спорту.[Джерело?]
На даний момент Пилат Володимир Степанович є головою організації синів і дочок України (ОСІДУ Рунвіри)
