Пилипівка (Житомирський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пилипівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Чуднівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18040610260086292
Облікова картка Пилипівка 
Основні дані
Населення 610 (2001)
Площа 4,974 км²
Густота населення 122,64 осіб/км²
Поштовий індекс 13222
Географічні дані
Географічні координати 50°02′31″ пн. ш. 28°24′05″ сх. д. / 50.04194° пн. ш. 28.40139° сх. д. / 50.04194; 28.40139Координати: 50°02′31″ пн. ш. 28°24′05″ сх. д. / 50.04194° пн. ш. 28.40139° сх. д. / 50.04194; 28.40139
Середня висота
над рівнем моря
225 м
Водойми р. Гнилоп'ять
Місцева влада
Адреса ради вул. Героїв Майдану, 104, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13201
Карта
Пилипівка. Карта розташування: Україна
Пилипівка
Пилипівка
Пилипівка. Карта розташування: Житомирська область
Пилипівка
Пилипівка
Мапа
Мапа

Пили́півка (в минулому — Пилипи) — село в Україні, у Чуднівській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 610 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1811 рік у Пилипах вже існувала доволі велика община старообрядців (71 особа чоловічої статі), які були залічені до міщанського стану[1].

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Пилипи П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 759 осіб, налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква, каплиця старообрядців, постоялий будинок, лавка, 2 млини, смоляний і винокурний завод[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1703 осіб (841 чоловічої статі та 862 — жіночої), з яких 1345 — православної віри, 331 — старообрядницької[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 239 жителів села[4].

У 1923—59 роках — адміністративний центр Пилипівської сільської ради[5].

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Сінельніков Іван Григорович (нар. 1960) — український фольклорист-музикознавець, професор.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архів:ДАЖО/118/14/24 — Вікіджерела. uk.wikisource.org (рос) . Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |скан= (довідка)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-22. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Пилипівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 169. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 21 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]