Пилова буря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пилова буря насувається на аеропорт міста Абеше в Чаді
Пилова буря. Техас. 1935 р.
Пилова буря. Пустеля Сахара. Світлина з космосу.
Планетарна пилова буря на Марсі.
Пилова буря в Аль Асаді, Ірак. 27 квітня 2005

Пилова́ бу́ря — перенесення сильним вітром великої кількості частинок пилу і піску. Поширені в пустелях, напівпустелях, в орних степах, де дмуть сильні вітри.

Загальний опис[ред.ред. код]

Пилові бурі — це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки). Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може бути тривалістю від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі бувають тривалістю понад добу. Червоні бурі тривають довше — протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2—3 км, але найчастіше — 1-1,5 км. В зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі

Де і коли виникають[ред.ред. код]

Пилові бурі виникають в пустелях напівпустелях і степових районах, там де є невкритий трав'яним покривом ґрунт. Пилові бурі здатні переносити мільйони тон пилу на сотні і навіть тисячі кілометрів. Руйнівна дія пилової бурі виникає додатково через дію частинок ґрунту, який рухається з великою швидкістю.

Пилові бурі виникають звичайно влітку, іноді навесні або взимку, коли немає снігу. В степовій зоні вони виникають також при нераціональній оранці землі.

Дії в умовах пилової бурі[ред.ред. код]

Людині, яка потрапила в пилову бурю, необхідно лягти з підвітряної сторони за будь-який високий предмет, який міцно тримається на землі — камінь, густий кущ тощо. Дихальні шляхи треба захистити тканинною пов'язкою від піску та пилу. Поруч з собою, під руку покласти закриту ємкість з запасом води.

В Україні[ред.ред. код]

У квітні 1928 року в степових та лісостепових регіонах України вітер підняв з площі 1 млн км² більше 15 млн т чорнозему. Чорноземний пил був перенесений на захід і осів на площі 6 млн км² у Прикарпатті, у Румунії та Польщі. Висота хмар пилу досягла 750 м, потужність чорноземного шару в постраждалих областях Україні зменшилася на 10-15 см. [1]

У лютому 1951 р. на Приазов'ї пройшли сильні бурі зі швидкістю 16-18 м/с. Вони знесли слабкий сніговий покрив і почали видувати оголений сухий ґрунт. Сніг разом із видутим ґрунтом створював чимало перешкод, утворюючи чорні кучугури заввишки до 1−1.5 метри. Видування ґрунту і посівів озимих тривало і у весняні місяці. [2]

Нині пилові бурі тимчасово виникають на півдні України. Насамперед у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях.

Пилові бурі на планеті Земля (анімація)[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]