Пиловий розв'язок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пиловий розв'язок — точний розв'язок рівняння Айнштайна, де гравітаційне поле створюється масою, імпульсом та густиною енергії-імпульсу ідеальної рідини, що володіє додатною густиною маси та прямуючим до нуля тиском. Пиловий розв'язок вважається найважливішим спеціальним випадком рідинних розв'язків в СТВ.

Ідеальна нестискувана рідина в пиловому розв'язку може інтерпретуватися як модель конфігурації пилових частинок, що взаємодіють між собою лише гравітаційно. Через це пилові моделі часто використовують в космології в ролі моделей іграшкового Всесвіту, де пилові частинки розглядаються як дуже ідеалізовані моделі галактик, кластерів чи суперкластерів. В астрофізиці пилові розв'язки використовуються як моделі для гравітаціного колапсу.

Математичне означення[ред.ред. код]

Тензор енергії-імпульсу релятивістської стискуваної рідини можна записати:

T^{\mu\nu} = \rho u^\mu u^\nu

Де

  • світові лінії пилових частинок є інтегральними кривими вектора швидкості u^\mu,
  • густина матерії задана скалярною функцією \rho.

Див. також[ред.ред. код]

Загальна теорія відносності

Джерела[ред.ред. код]

  • Schutz, Bernard F. (2009), «4. Perfect fluids in special relativity», A first course in general relativity (2 вид.), Cambridge University Press, ISBN 0-521-88705-4 
  • Stephani, H.; Kramer, D.; MacCallum, M.; Hoenselaers, C.; & Herlt, E. (2003). Exact Solutions of Einstein's Field Equations (2nd edn.). Cambridge: Cambridge University Press.