Пинзеник Віктор Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Михайлович Пинзеник
Віктор Михайлович Пинзеник

Час на посаді:
18 грудня 2007 — 17 лютого 2009
Президент   Віктор Ющенко
Попередник Микола Азаров
Наступник в.о. Ігор Уманський

Час на посаді:
4 лютого 2005 — 4 серпня 2006
Президент Віктор Ющенко
Попередник Микола Азаров
Наступник Микола Азаров

Час на посаді:
27 жовтня 1992 — 13 квітня 1993
Президент Леонід Кравчук
Попередник Володимир Лановий
Наступник Юрій Банніков

Народився 15 квітня 1954(1954-04-15) (60 років)
Смологовиця, УРСР
Політична партія безпартійний
Нагороди
Заслужений економіст України
Підпис 128px
Україна Народний депутат України
1-го скликання
безпартійний 4 січня 1992 10 травня 1994
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
Реформи і порядок 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (Наша Україна) 14 травня 2002 7 липня 2005
6-го скликання
Реформи і порядок (БЮТ) 23 листопада 2007 19 грудня 2007
7-го скликання
безпартійний (УДАР) 12 грудня 2012

Ві́ктор Миха́йлович Пинзе́ник (* 15 квітня 1954, Смологовиця, Іршавський район, Закарпатська область) — український політик і економіст (доктор економічних наук з 1989 р., професор з 1991 р.), голова партії Реформи і порядок (жовтень 1997 р. — лютий 2010 р.).

Міністр фінансів і віце-прем'єр кількох урядів України (востаннє посаду міністра фінансів займав з 18 грудня 2007 р. до 17 лютого 2009 р.).

Народний депутат України 1, 2, 3, 4, 6, 7-го скликань.

Освіта[ред.ред. код]

Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка (економічний факультет; економіст, 1975), аспірантуру ЛДУ (1979), докторантуру Московського державного університету імені Михайла Ломоносова (1989).

Кандидатська дисертація «Економічні проблеми стимулювання підвищення рівня якості продукції (на матеріалах підприємств машинобудівної промисловості)» (Львівський політехнічний інститут, 1980).

Докторська дисертація «Ціни у механізмі управління якістю машинобудівної продукції виробничо-технічного призначення» (Московський державний університет, 1989).

Біографія[ред.ред. код]

Був головою Ради з питань економічної реформи при Президентові України з грудня 1994, головою Національної ради з питань статистики при Президентові України з квітня 1995.

28 жовтня 2012 р. обраний народним депутатом України 7-го скликання від партії «УДАР». Заступник голови фракції, член Комітету України з питань економічної політики.

Почесний доктор Національного університету «Києво-Могилянська академія»1996) та Тернопільської академії народного господарства.

Заслужений економіст України з квітня 2004.

Декрет про трасти[ред.ред. код]

Деякі джерела повідомляють про причетність Віктора Пинзеника до прийняття Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 17.03.93 р. № 23-93, який називають Декретом про трасти.

У Декреті не було обумовлено необхідність ліцензування валютних і довірчих операцій для трастових компаній. Згідно з Декретом, засновники трастових компаній відповідали перед вкладниками лише своїми внесками до статутного фонду і своїм майном в 5-кратному розмірі до частки кожного засновника.

Згідно з Декретом, Фонд державного майна України, Міністерство фінансів і НБУ повинні були здійснювати контроль за операціями трастових компаній з цінними паперами, а операції з грошовими вкладами не контролювалися взагалі. Трастові компанії, створені на підставі Декрету, протягом 2-х років залучали гроші вкладників в конвертованій валюті, обіцяючи 7-12% на місяць. Більшість компаній стали банкрутами і з вкладниками не розрахувалися.

26 червня 1995 року постановою Кабінету міністрів України «Про недоліки в роботі довірчих суспільств» Декрет про трасти був змінений. Постанова передбачала «зміни і доповнення» в існуючих документах, зокрема «уточнення функцій Національного банку і Міністерства фінансів в контролі за операціями довірчих товариств з майном довірителів (у тому числі коштами, зокрема валютними)».

Постановою Верховної Ради України від 19.12.95 року було створено Тимчасову депутатську слідчу комісію для «перевірки фактів фальсифікацій окремих положень Декрету Кабінету Міністрів України „Про довірчі товариства“»

31 жовтня 1996 року Верховна Рада прийняла постанову про звіт Тимчасової депутатської слідчої комісії, в якому говорилося, що Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» не вирішив завдань, що стояли перед ним. Зокрема, констатувалося:

«Законодавча невизначеність, непроведення юридично-правової експертизи проекту декрету, відсутність чіткої системи контролю в сфері діяльності фінансових посередників, безвідповідальність місцевих органів виконавчої влади всебічно сприяли активізації створення та негативної діяльності псевдодовірчих товариств, трастів, страхових компаній, інвестиційних фондів та інших суб'єктів підприємництва в частині залучення майна та, що найгірше, грошових коштів громадян. Неприйняття своєчасних оперативних запобіжних заходів з боку владних структур, контролюючих та правоохоронних органів призвело до розповсюдження в Україні фінансового шахрайства у загрозливих для держави широкомасштабних розмірах, масового пограбування населення, насамперед соціально незахищеного.»

Віктор Пинзеник, який займав тоді посаду віце-прем'єра України з економіки, разом зі своїм заступником Сергієм Терьохіним розробив Декрет про трасти і подав його на підпис прем'єр-міністрові Леоніду Кучмі.

Це дозволяє низці вітчизняних політиків та чиновників публічно стверджувати про пряму причетність Віктора Пинзеника до збитків, понесених українцями в результаті діяльності трастових компаній. Зокрема, екс-глава Фонду державного майна України Валентина Семенюк прямо звинувачує[2] в цьому Віктора Пинзеника і Сергія Терьохіна

Доробок[ред.ред. код]

Автор понад 400 статей, книг:

  • «Матеріальне стимулювання підвищення рівня якості праці» (1985)
  • «Ціни і якість продукції виробничо-технічного призначення» (1988)
  • «Азбука повного госпрозрахунку» (1991)
  • «Коні не винні, або реформи чи їх імітація» (1998, 1999)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: 3-й Міністр економіки
27 жовтня 1992- 13 квітня 1993
Наступник:
Лановий Володимир Тимофійович
Банніков Юрій Олександрович