Пирогівка (Шосткинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пирогівка
Герб Прапор
Покровська церква (дер.)
Покровська церква (дер.)
Покровська церква (дер.)
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Громада Шосткинська міська громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 596
Поштовий індекс 41123
Телефонний код +380 5449
Географічні дані
Географічні координати 51°54′46″ пн. ш. 33°16′51″ сх. д. / 51.91278° пн. ш. 33.28083° сх. д. / 51.91278; 33.28083Координати: 51°54′46″ пн. ш. 33°16′51″ сх. д. / 51.91278° пн. ш. 33.28083° сх. д. / 51.91278; 33.28083
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Місцева влада
Адреса ради 41121, Сумська обл., Шосткинський р-н, с. Богданівка
Карта
Пирогівка. Карта розташування: Україна
Пирогівка
Пирогівка
Пирогівка. Карта розташування: Сумська область
Пирогівка
Пирогівка
Мапа
Мапа

CMNS: Пирогівка у Вікісховищі

Пирогі́вка — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 596 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Богданівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Пирогівка розташоване на лівому березі річок Десни і Шостки. На відстані 1,6 км по автодорозі на південний схід знаходиться село Богданівка, на відстані 4,2 км по автодорозі на південний захід знаходиться село Собич, на відстані 3,7 км на північ розташоване село Путивськ, яке відноситься до Чернігівської області. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходять автомобільна дорога Т 2502 (Р65) і залізниця, станція Пирогівка. Завдяки лісам та річці Десна з її піщаним пляжем, а також зручному географічному положенню, ця місцевість популярна для туристичної галузі. У лісах поблизу Пирогівки простягається курортна зона, де розташовані заміські комплекси, бази відпочинку та дитячий табір.

Символіка[ред. | ред. код]

На гербі зображений пиріг (герб є промовистим). Під ним зображені рюкзак та спінінг що символізують курортну зону та туризм у селі (село є найтуристичнішим місцем Шостинської громади).

Історія[ред. | ред. код]

Покровська церква на плані, складеному в день битви москалів зі шведами за переправу через Десну 26 жовтня 1708 р.

Село повинно бути дуже старим, оскільки недалеко від Пирогівки існує перевіз через Десну, відомий вже в грамоті 1552 р., де він називається Путивльським. Поблизу села знайдено два поселення епохи неоліту, IV—III тис. до н. е.

У лютому 1664 році неподалік села відбулась так звана Пирогівська битва московсько-українських військ князя Григорія Ромодановського та лівобережного гетьмана Івана Брюховецького з польською армією короля Яна II Казимира.

Перше свідчення про Пирогівку міститься в універсалі гетьмана Дем'яна Многогрішного 1669 р. за яким надана трилітня слобода побудованого тут водяного млина. В ті часи село належало Скоропадським. В 1732 р. царську грамоту на село отримав Холодович. Але це не сподобалося новгород-сіверським ченцям, які претендували на половину Пирогівки.

Покровська церква збудована козаками на початку у 1650-х рр. на підвищеному лівому, дюнному березі річки Шостки. Вона зображена разом з дзвіницею на старому, тривіковому плані, складеному в день битви москалів зі шведами за переправу через Десну 26 жовтня 1708 р. біля села Пирогівка.

У 1943 р., під час Німецько-радянської війни у Пирогівці була створена Дніпровська військова флотилія.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 710 осіб, з яких 301 чоловік та 409 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 610 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 79,19 %
російська 10,40 %
циганська 9,90 %
білоруська 0,17 %
інші 0,34 %

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Село відоме завдяки дерев'яній Покровській церкві, збудованій у 1777 р. (цього року власник села Пирогівки воронізький бунчуковий товариш Матвій Іванович Холодович (1710-1783) оновив Покровську церкву, він значно видовжив її вгору, зробив вищою за дзвіницю[4]), та її дзвіниці XIX ст. Церква у Пирогівці — це зразок звичайного дерев'яного сільського храму, яких на Лівобережній Наддніпрянщині колись були сотні, а сьогодні залишились одиниці.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Кириєвський В'ячеслав. Десять церков Воронізької сотні в селах: Клишки, Чепліївка, Лушники, Собич, Пирогівка, Богданівка, Ображіївка, Локотки, Миронівка, Макове

Посилання[ред. | ред. код]