Пиріг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Данський листковий пиріг з яблуками і горіхами
Пиріг з начинкою із бурячанки та домашнього сиру
Солодкий пиріг з білим сиром
Солодкий пиріг з яблуками

Пирі́г — печений виріб із пшеничного тіста який може мати різні начинки.

Походження і варіанти[ред.ред. код]

Назва пиріг походить від праслов'янського pirogъ, утворене від pirъ яке означає «бенкет».[1] Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2]

Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги.[3] Згодом вони набули популярності й в інших народів.[4]. В українській літературі, пиріг перше містився в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:

Уже ж вістимо всім богам:
Еней в Олімпі буде з нами
Живитись тими ж пирогами,
Які кажу пекти я вам.

і знову:

Послів ввели к царю з пихою,
Як водилося у латин;
Несли подарки пред собою:
Пиріг завдовжки із аршин*[5]

Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою.[6]

Начинка[ред.ред. код]

Начинкою до них бувають різні продукти рослинного чи тваринного походження: м'ясо, риба, гриби, сир, квасоля, горох, гречка, картопля, морква, капуста, мак, або фрукти як вишні, сливи, яблука, груші. Ліплені пироги були ритуальною стравою впродовж тисячоліть.[7][6]

Пиріг в українській культурі[ред.ред. код]

Фразеологізми і приповідки[ред.ред. код]

  • мазати пирогом (пирогами) зверху кого — балувати, розпещувати кого-небудь.
  • на пироги — у гості.
  • Де кисіль — там я й сів, де пиріг — там я й ліг!

Пісні[ред.ред. код]

Щедрую, щедрую —
Я пироги чую.
Як не дасте пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу за поріг,
Та заріжу за пиріг.
У ріг буду трубити,
А воликом робити.
Де волик рогом —
Там жито стогом.
Де волик ногою —
Там жито копою.
(записано від І. Пестонюка у c. Висоцькому Дубровицького району, Рівненської області.)[8]

Рецепти[ред.ред. код]

Пиріг Волинський[9][ред.ред. код]

Дріжджі розводять в молоці, додають розтерті з цукром яйця, розтоплене масло, сіль, добре вимішують і ставлять в тепле місце, щоб тісто підійшло. Коли воно підійде, розкачують тонким шаром і кладуть на лист, дають знову підійти і випікають.

Готовий пиріг зверху прикрашають густою, як повидло, масою, виготовленою з пропареною із цукром ізюму, сушених слив без кісточок і ставлять знову в духовку на 15 хв.

На 3 склянки борошна:

  • 1 склянка молока
  • 25 г дріжджів,
  • 3 яйця
  • ½ склянки масла
  • ½ чайної ложки солі
  • 50 г ізюму
  • 200 г сухих слив

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови
  3. Лозко, Г. Українське народознавство К.: АртЕк, 2004. — 472 с.
  4. Лисиченко Л. А. Лексико-семантична система української мови — Харків, 2006
  5. * аршин — давня міра, дорівнює 0,711 метра
  6. а б Stechishin, S. (1989). Traditional Ukrainian Cookery. Trident Press, Canada. ISBN 0-919490-36-0 (англ.)
  7. Подоляка, І. М. Назви хлібних виробів у поемі І. П. Котляревськгого «Енеїда», Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
  8. Дитячі пісні та речитативи, Упорядн. Г. В. Довженок, К. М. Луганська. «Наукова думка», Київ, 1991.
  9. Українські страви. ред. Л. Денисенко, Державне видавництво Технічної Літератури УРСР, Київ 1957.