Писемність Майя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Писе́мність ма́йя, також відома як гліфи майя або ієрогліфи майя, — система письма цивілізації Майя Центральної Америки. Сьогодні писемність майя — єдина центрально-американська система письма, яку здебільшого вдалося розшифрувати. Найбільш ранні написи, які датують 3 століттям до н. е., було знайдено в Сан Бартоло, Гватемала[1][2]. Імовірно, що майя успадкували деякі елементи і, можливо, всю основу їхнього давнього письма від ольмеків. Письмо майя постійно використовували по всій Центральній Америці, допоки туди у XVI столітті не прибули іспанські конкістадори. Крім того, ним послуговувалися у XVIII столітті в ізольованих районах, таких як Тайясаль.
Письмо майя базується на логограмах, доповнених силабічними гліфами, дещо схожих функціонально на сучасне японське письмо. Європейські дослідники 18-го та 19-го століть називали письмо майя «ієрогліфічним» або ієрогліфами. Дослідники не розуміли написів майя, однак загальний вигляд цих написів нагадував їм єгипетські ієрогліфи, хоча насправді письмо майя суттєво відрізнялося від єгипетської системи письма і не мало до нього жодного стосунку.
Попри те що сучасна мова майя послуговується латинською графікою, письмо майя отримало офіційну підтримку з боку мексиканського уряду і сьогодні викладається в університетах і середніх школах у кількох районах поширення мови майя.

Ієрогліфи майя в музеї Паленке, Мексика

Використання[ред.ред. код]

Використовувалось у період з 3 ст. до н. е. до 17 ст. н. е.

Дешифрування[ред.ред. код]

Дешифрування письма майя було довгим і трудомістким процесом. У XIX та на початку XX століття дослідникам вдалося розшифрувати цифри майя й фрагменти текстів, пов'язаних з астрономією та календарем майя. Утім, більшість текстів так і залишалася незрозумілою для вчених. У 1930 році Бенджамін Ворф написав кілька розвідок, у яких пропонував виділяти фонетичний елемент у письмі майя. Хоча згодом деякі його пропозиції стосовно дешифрування письма визнали неправильними, його центральне твердження про те, що ієрогліфи майя були фонетичними (точніше кажучи, силабічними), було підкріплене роботою Юрія Валентиновича Кнорозова, який відіграв велику роль у питанні розшифрування письма майя. У 1952 Ю. В. Кнорозов публікує статтю під назвою «Давня писемність Центральної Америки»[3], у якій він стверджує, що так званий «алфавіт де Ланда», що містився в рукописі єпископа Дієго де Ланда «Relación de las Cosas de Yucatán», фактично був укладений із силабічних, а не алфавітних символів. Далі він поліпшив свою техніку дешифрування в монографії «Письмо індіанців майя» (1963)[4] та видав переклади рукописів майя у праці «Ієрогліфічні рукописи майя» (1975)[5]. Саме завдяки працям Кнорозова настав прогрес у розшифруванні письма майя.

Цифри майя[ред.ред. код]

Використовували позиційну 20-річну систему числення.

Вигляд і значення цифр майя.

Див. також[ред.ред. код]

Календар майя

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. K. Kris Hirst (6 January 2006). «Maya Writing Got Early Start». Science.
  2. «Symbols on the Wall Push Maya Writing Back by Years». The New York Times. 2006-01-10. Retrieved 2010-05-12.
  3. Кнорозов Ю. В. Древняя письменность Центральной Америки // Советская этнография. — 1952. — № 3. — С. 100–118.
  4. Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. — М.—Л., 1963. — 664 с.
  5. Кнорозов Ю. В. Иероглифические рукописи майя. — Л., 1975. — 272 с.