Плазма (агрегатний стан)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пла́зма (грец. πλάσμα, «зображення, вигадка»). Плазмою у фізиці та хімії називають іонізований, електрично квазінейтральний газ. Плазма вважається четвертим (після твердого, рідкого і газоподібного) агрегатним станом речовини. Слово «іонізований» означає, що від значної частини атомів або молекул відокремлений принаймні один електрон. Слово «квазінейтральний» означає, що не зважаючи на наявність вільних зарядів (електронів і іонів) сумарний електричний заряд плазми рівний нулю. Присутність вільних електричних зарядів робить плазму провідним середовищем, що зумовлює її значно більшу (у порівнянні з іншими агрегатними станами речовини) взаємодію з магнітним і електричним полями. Четвертий стан речовини був відкритий В. Круксом у 1879 р. і названий «плазмою» І. Ленгмюром у 1928 р.
Як і речовина в будь-якому іншому агрегатному стані плазма є ззовні нейтральною, оскільки є сумішшю позитивних та негативних іонів в такій кількості та концентрації, що їх заряди компенсують один одного. Плазма має властивості схожі як на газоподібний стан речовини (частинки рухаються вільно та відстань між частинками значно більша за розмір частинок)так і на рідкий (велика в'язкість) та твердий (електрони рухаються вільно від ядер атомів).
Термін плазма може застосовуватися лише до макроскопічної сукупності частинок в якій діють статистичні закономірності взаємокомпенсації та взаємного екранування зарядів. Тому при більш точному визначенні Плазми вказують, що сукупність частинок може вважатися плазмою лише за умов, якщо її розміри значно більші за Дебаївський радіус екранування.
Отже визначення плазми як "газоподібного середовища, де концентрації позитивних і негативних практично однакові, а хаотичний рух частинок переважає над упорядкованим рухом їх навіть в електричному полі." - є дещо спрощеним.
Інтерес до вивчення плазми був пов'язаний із вивченням газового розряду (використовується зокрема у люмінесцентних лампах), а також проблемою керованого термоядерного синтезу, оскільки будь-яка речовина за умови досягнення її частинками енергій достатніх для термоядерних реакцій переходить до стану Плазми.
Плазму застосовують також у термоелектронних і магнетоплазмодинамічних (МПД) генераторах — перетворювачах тепла безпосередньо на електричну енергію (минаючи перетворення в механічну).
Властивості плазми вивчає фізика плазми.
