Плазмон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
У фізиці твердого тіла плазмо́н — це квазічастинка, якою описуються узгоджене розповсюдження повздовжньої електромагнітної хвилі та колективних коливань електронного газу.
Свою назву плазмон отримав від схожих коливань, які спостерігаються в плазмі газових розрядів. Взагалі, газ вільних електронів у металах часто називають холодною плазмою.
[ред.] Плазмова частота
Повздовжні електромагнітні хвилі з огляду на третє рівняння Максвела можуть розповсюджуватися в середовищі лише при виконанні умови
,
де ω частота електромагнітної хвилі, а 
- діелектрична проникність середовища. Саме цією умовою визначається частота плазмонів у металах.
У моделі Друде, згідно з якою провідник описується газом вільних електронів, що не взаємодіють між собою, а позитивний заряд іонних остовів вважається рівномірно розподіленим, плазмони існують на частоті
,
де e — заряд вільного електрона, m — маса електрона, N — густина вільних електронів у газі. Ця частота називається плазмовою частотою.
Плазмова частота визначає верхню частоту, вище якої електромагнітні хвилі починають проникати в метал і метал стає прозорим. Для більшості металів ця частота лежить в ультрафіолетовій області.
[ред.] Дивись також
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Джерела
- Абрикосов А.А.. Основы теории металлов (1987), Москва: Наука.
- Соколов А.В.. Оптические свойства металлов (1961), Москва: Государственное издательство физико-математической литературы.
| Квазічастинки |
| Біекситон | Дірка | Куперівська пара | Магнон | Орбітон | Плазмон | Поляритон | Полярон | Фазон | Флуктуон | Фонон | Екситон | Електрон | Ротон |
