Плакат
Плака́т (нім. Plakat, фр. placard — оголошення, афіша, від plaquer — наклеїти, лат. placatum — повідомлення, свідоцтво) — різновид графіки.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
Витвір мистецтва, різновид тиражованої графіки. Лаконічне, помітне, найчастіше кольорове зображення з коротким текстом, виконане, як правило на великому аркуші паперу, виготовляється з рекламною, інформаційною, навчальною метою. Сучасний плакат — це найчастіше поліграфічне виконання художнього оригіналу. Основні вимоги до плакату такі: плакат повинен сприйматися з великої відстані, бути помітним на фоні інших засобів візуальної інформації. Плакат — барвисте рекламне видання великого формату.
[ред.] Історичні попередники
Історичними попередниками сучасного плакату вважають гравюри Німеччини початку 16 ст. великого розміру в добу Селянської війни. Їх називали тоді «летючі аркуші», бо вони виконували агітаційну роль.
З розвитком театрального мистецтва в Західній Європі поширення отримала театральна афіша (театральний різновид плакату), що мав зазвичай текст оголошення про майбутню виставу. Афіша набула значного поширення в 19 столітті, коли до її створення залучили літографію. Поряд з текстами почали з'являтися і зображення, що підвищувало візуальні і впливові характеристики плакатів.
[ред.] Впливи
Плакат і афіша мали значний вплив книжкової ілюстрації та станкової графіки, що пройшла до 19 століття значний історичний розвиток. Широкі можливості удосконаленої техніки кольорової літографії додали афішам і плакатам яскравості, кольорової насиченості. Плакат почав слугувати також рекламі товарів буржуазного виробництва, тоді як афіша була зосереджена на подіях культурних, мистецьких, театральних, благодійних.
-
Швейні машинки Зінгер
-
Реклама какао
-
Рекламний плакат фільму «Броненосець Потьомкін»
-
Рекламний плакат про Радянську Україну для Інтуристів, початок 1930х рр.
-
Радянська Україна для інтуристів, Харків, рекламний плакат, початок 1930х рр.
[ред.] Наближення до мистецтва
Наприкінці 19 століття плакат пережив справжнє піднесення. Робити плакати не вважали непрестижним ремеслом талановиті майстри багатьох країн Західної Європи та США. Особливо яскраві зразки створені у Франції, що мала честь країни художньої ініціативи в 19 столітті. До створення плакатів звернувся значний прошарок інтернаціональних митців -
- Анрі Тулуз-Лотрек (француз)
- Альфонс Муха(чех)
- Джеймс Монтгомері Флегг (американець)
- Леєндекер(американець)
Надзвичайною була кількість митців 20 століття, що звернулась до створення плакатів і через попит торгівельних фірм, і через агітаційну навалу політичних партій різного спрямування.
[ред.] Плакат в Російській імперії
Свій розквіт в коротку добу економічного піднесення на зламі 19 — 20 століть пережив плакат і в Російській імперії. До створення плакатів звернултся російські митці, що спеціалізувалися на книжковій гравюрі, гравюрі станковій та живопису. Це вирізнило буржуазний російський плакат у особливу ланку з значною мистецькою вартістю. Російські митці добре знали досягнення майстрів плакату Західної Європи і через відвідини Парижу, і через виставки. Одна з перших виставок плакату пройшла в містах Російської імперії вже у 1897 році в столичних Петербурзі, Москві, Києві, куди привозили плакати Анрі Тулуз Лотрека та Альфонса Мухи. Нічим не гірші були плакати і афіші російських майстрів, до створення яких звертались -
- Сомов Костянтин Андрійович(плакат виставки «Русских и финляндских художников», 1897 р.)
- Сєров Валентин Олександрович (афіша до концерту балерини Анни Павлової)
- Леон Бакст(реклама благожійного базару ляльок, афіша вистави "Мученичество Св. Себастьяна " для балерини Іди Рубінштейн)
- Коровін Костянтин Олексійович
- Білібін Іван Якович (афіша концерту « Духовные песнопения в Московской консерватории», 1910 р.)
- Васнецов Віктор Михайлович
- Ларіонов Михайло Федорович (афіша лекції Іллі Зданевича про нову поезію, 1921 р.)
- Гончарова Наталія Сергіївна
- Судєйкін Сергій Юрійович (афіша карнавалу Російського мисливського клубу, 1914 р.)
- Филиппов А. Ф.
- Пашков Г. П.
- Феофилактов (агітація на передплату журналу «Золотое Руно», 1900 р.)
[ред.] Колекції плакатів і музеї
Вже плакатна продукція Тулуз-Лотрека стала речами колекціонними. Лави колекціонерів афіш і плакатів весь час зростали і через дешевизну предметів колекціонування, і через їх мистецьку вартість як для приватних осіб, так і для театральних, а пізніше і художніх музеїв.
- Театральні афіші і плакати збирав Театральний музей імені Бахрушина через спеціфіку свого музейного закладу.
- Мав колекцію плакатів та книжкових знаків (екслібрисів) бібліофіл Федоров Ф. Ф. Вже у 1933 році ця колекція стала надбанням Третьяковської галереї.
- Колекціонером плакатів (і тиражної графіки взагалі) був художник Ларіонов Михайло Федорович (1881 — 1964). Його колекція не пропала і після смерті. По заповіту її теж передали до складу Третьяковської галереї.
- Свою значну колекцію тиражної графіки (афіш і плакатів) давно формує Державний Ермітаж (Санкт-Петербург).
- Плакати і афіші відомих художників — лоти на мистецьких аукціонах.
- Виникли перші музеї, спеціалізовані лише на плакатах (Польща, Росія тощо).
[ред.] Джерела
- Технологія набору та верстки [Текст] : навч. посіб. / Д. В. Василишин, О. М. Василишин ; за ред. О. В. Мельникова ; рец.: О. М. Величко, М. С. Антоник, Ю. Ц. Жидецький. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2011. — 272 с. — 300 пр. — ISBN 978-966-322-190-8.
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Плакат |
