Плакун верболистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плакун верболистий
Плакун верболистий
Плакун верболистий
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Миртоцвіті (Myrtales)
Родина: Плакунові (Lythraceae)
Рід: Lythrum
Вид: Плакун верболистий
Біноміальна назва
(Lythrum salicaria L.)
L.
Синоніми
Lythrum anceps
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13129
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lythrum salicaria
Lythrum salicaria - harilik kukesaba.jpg

Плакун верболистий (Lythrum salicaria L.) - багаторічна трав'яниста рослина родини плакунових.

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Рослина шорстковолосиста (30-200 см заввишки) з товстим дерев'янистим кореневищем. Стебло прямостояче, майже чотиригранне, просте або розгалужене. Листки (15-100 мм завдовжки, 10 - 25 мм завширшки) сидячі, ланцетні або видовжено-еліптичні, при основі серцеподібні. Нижні листки супротивні або кільчасті (по три), верхні - чергові. Квітки - правильні, зібрані у вузьку густу волоть. Оцвітина подвійна. Чашечка (6-8 мм завдовжки, 2,5-4 мм завширшки) трубчаста або трубчасто-дзвоникувата з шістьма широко трикутними зубчиками і з такою ж кількістю лінійношилоподібних придатків. Віночок вільнопелюстковий з шістьма пурпуровими, рідше рожевими або білими пелюстками. Пелюстки (8-14 мм завдовжки) видовжено-овальні, звужені до основи. Тичинок звичайно 12, шість з них коротші. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик один, приймочка головчаста. Плід - видовжено-овальна коробочка, (3-5 мм завдовжки).

Плакун верболистий росте по всій Україні в листяних лісах, вільшняках, на болотах, берегах водойм. Рослина тіньовитривала. Цвіте у червні - вересні.

Близький вид[ред.ред. код]

Плакун прутовидний (Lythrum virgatum L.) Відрізняється від плакуна верболистого відсутністю опушення, ясно-зеленим забарвленням, вузьколанцетними, при основі більш-менш округлими листками. Суцвіття негусте. Шилоподібні придатки чашечки дорівнюють або коротші від її зубчиків. Рослина 50-120 см заввишки, цвіте у червні - серпні. Росте в тих же умовах місцезростання, що й плакун верболистий, Медоносна рослина.

Практичне використання[ред.ред. код]

Медоносна, лікарська, дубильна, фарбувальна і декоративна рослина. Плакун верболистий гарний літньо-осінній медонос, який сприяє осінньому нарощуванню розплоду, за рахунок нього бджоли поповнюють запаси кормів на зиму. При теплій погоді нектар виділяється протягом дня, що забезпечує збільшення запасів меду на одну бджолину сім'ю до 5 кг за добу. Медопродуктивність 360-420 кг з 1 га. Бджоли збирають з нього й пилок. Мед з плакуна жовто-брудного кольору, запашний, трохи терпкий. У народній медицині квітки і коріння використовують як в'яжучий, ранозагоювальний і кровоспинний засіб. Має бактерицидні властивості.

Плакун - танідоносна рослина. Дубильні речовини містяться в коренях (3-4%), листках і квітках (11-17 %), у стеблі (2,5-6 %) , використовуються вони для дублення шкур, особливо для рибальських знарядь. Квітки дають червону фарбу, яку використовують у кондитерській справі. Як декоративну рослину плакун рекомендують для насадження у парках і лісопарках, по берегах водойм, річок, струмків. Домашніми тваринами не поїдається.

Народні назви та повір'я[ред.ред. код]

Серед найпоширеніших — «плакун-трава» (цією назвою підкреслено його цікаву біологічну особливість — на листках плакуна є порівняно чималі водяні щілини, які називають гідатодами. Вони служать для виділення надмірної кількості води з рослини. Складається таке враження, наче рослина справді плаче, бо з листків капають рясні сльози — краплини виділюваної зайвої води. Це пристосування рослини до зростання в умовах надмірного зволоження); «плавньові васильки», «косинці червоні», «залізняк червоний» (за красиві квіти); «болотний бурячок» (молоді пагони та листки використовувалися як їстівний овоч); «водогляд», «підбережник», «верба-трава» (бо рослина зростає у вогких місцях, біля боліт, уздовж річок, у прибережних чагарниках, на вогких лісових галявинах і луках, біля води) та інші.

У давнину рослині приписували таємничу магічну силу і казали приблизно таке: коли хочеш, щоб вороги тебе боялись, то виріж з коріння цього зілля талісман і носи його на шиї. На плакун-траві знахарі, ведуни та чародії творили заговори проти нечистої сили. Ця трава, за уявленням наших далеких предків, могла лякати нечисту силу, заставляти плакати чортів та відьом.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми
  • Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979.
  • Б.В.Заверуха. Квіти дванадцяти місяців [1]