Планетологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
будова Землі

Планетологія (рос. планетология; англ. planetology; нім. Planetologie f) - комплексна наукова дисципліна, що займається вивченням планет, планетарних систем та Сонячної системи. Об'єкти планетології включають небесні тіла розмірами від мікрометиоритів до газових гігантів, їх склад, історію та процеси, властиві для них.

Досліджує фізичні властивості, хімічний склад і внутрішню будову планет Сонячної системи. Складається з таких розділів: планетарна геологія, астрогеології, селенології (досліджує Місяць), ареології (Марс), гермесології (Меркурій) і афрології (Венера). Планетологія сформувалась у 50-х роках XX ст., набула розвитку в зв’язку з космічними дослідженнями.

Використовує наукові методи та дані багатьох інших дисциплін, і може вважатися частиною наук про Землю. Наукові методи, якими користуються планетологи в своїй роботі включають астрономічні спостереження, вивчення космосу (в тому числі пілотованими місіями без участі людини) та порівняльне і експереминтальне вивчення метеоритів, що досягають Землі. Велику роль відіграє також теоретичний підхід та комп'ютерне моделювання. Головною складовою планетології є астрогеологія.

Приблизні розміри планет відносно одна одної та Сонця

Див. також[ред.ред. код]