Планування операції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Планування операції (бою) — у військовій справі — детальна розробка змісту та послідовності виконання військами (силами) бойових завдань, питань розподілу їх зусиль за напрямками дій, взаємодії, всебічного забезпечення та управління; складова частина підготовки операції (бою). Здійснюється на основі рішення командувача (командирa) на операцію (бій), вказівок вищого штабу, всебічної оцінки обстановки, а також передбачення можливого розвитку подій і точних оперативно-тактичних розрахунків.

Зміст[ред.ред. код]

Плануванням операції керує командувач (командир). Основну роботу з планування виконує штаб. Він також погоджує і направляє роботу родів військ, спеціальних військ, служб і штабів, здійснює контроль за якістю і своєчасністю виконання завдань відповідно до затвердженого графіку.

Планування операції зазвичай починається після визначення командувачем (командиром) замислу операції (бою). З метою збереження скритності в процесі планування військової операції бере участь вузьке коло осіб. Порядок планування операції в принципі є загальним для всіх видів збройних сил. У багатьох арміях прийнято планування операції здійснювати по задачах на всю глибину і тривалість операції (бою). Планування наступальних операцій фронтів (армій) в роки Другої світової війни проводилося, як правило, по етапах операції і лише в окремих випадках — по днях.

Повнота розробки заходів встановлюється з урахуванням їх важливості, наявності часу та інших умов обстановки. У наступі найбільш докладно планується виконання військами (силами) найближчого завдання. Наступні (подальші) бойові дії розробляються за основними частковим (проміжним) задачам. Наприклад, у сухопутних військах — форсування водних перешкод, розгром резервів противника, введення в бій (бій) других ешелонів і резервів, відбиття контрударів (контратак) противника, оточення і розгром його угруповань та інше.

З метою найбільш ефективного застосування усіх сил і засобів, що беруть участь в операції (бою), особливо ретельно узгоджуються дії з'єднань (частин) з ударами ракетних військ, авіації, розподіляються об'єкти і цілі між вогневими засобами, визначаються тривалість і порядок вогневої підготовки, вогневої підтримки (артилерійської й повітряної контрпідготовки).

Залежно від умов обстановки і прийнятого порядку підготовки операції (бою) планування може здійснюватися послідовним або паралельним методом. При послідовному методі нижчестоящі інстанції приступають до планування в міру завершення цієї роботи у вищестоящому штабі. Паралельний метод планування передбачає майже одночасне проведення роботи у кількох інстанціях, наприклад, від фронту до дивізії. Кожна інстанція включається в планування операції зазвичай з отриманням попереднього розпорядження. Такий метод дозволяє провести планування бойових дій в найкоротші терміни, а війська (сили) мають більше часу для безпосередньої підготовки до виконання поставлених завдань.

Результати роботи органів управління по плануванню операції знаходять відображення в плані операції, а також в різнорідних розрахункових і довідкових документах (таблицях, схемах, графіках тощо), застосовується мережевий графік, що дозволяє встановити послідовність робочих процесів. Скорочення часу на планування і підвищення його якості досягається також широким застосуванням обчислювальної техніки і засобів механізації управління військами.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПАС» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М.: Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 349-350. — ISBN 00101-223. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Сунь-цзы. Искусство войны.
  • Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.