План «Діль»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
План «Діль»
фр. Plan Dyle
Друга світова війна
Французька кампанія
1940-Fall Gelb.jpg
Варіанти планів протилежних сторін перед початком вторгнення німецьких військ до Франції та Бенілюксу
Мета:
оборона Франції, Бельгії, Голландії, Люксембургу по лінії Антверпен — річка Діль (Дейле) — Намюр
Місце:
Франція, Бельгія, Голландія, Люксембург
Вид плану:
оборонний
Планування:
Франція Франція
Бельгія Бельгія
Велика Британія Велика Британія
Нідерланди Нідерланди
Відповідальні за планування:
Франція Морис Гюстав Гамелен
Бельгія Леопольд III
Нідерланди Генрі Вінкельман
Початок операції:
15 листопада 1939
Результат:
провал плану оборонної операції

План «Діль» (фр. Plan Dyle) — кодова назва французько-бельгійського плану оборони Бельгії, Голландії, Люксембургу та Франції в 1940 році на випадок вторгнення військ Вермахту.

Зміст плану[ред.ред. код]

З початком Другої світової війни, союзники підготували кілька варіантів дій на випадок німецького наступу, і всі ці варіанти передбачали «рокіровку» кількох армій на території Бельгії. Різниця була лише в глибині маневру. За схемою «А» передбачалося зупинити німецький наступ біля самого кордону — на каналі Альберта. Однак, події в Польщі, блискавичне просування німецьких військ по території Речі Посполитої змусили внести певні корективі в оборонні плани західних союзників.

Початковий план союзників — штатний на 24 жовтня 1939 — передбачав вступ до Бельгії кількох французьких дивізій разом з БЕС (британськими експедиційними силами) з метою зайняти оборонну лінію уздовж річки Еско (Шельда), що проходить від Антверпена до Гента. Але лінія закривала тільки малу частину території Бельгії, залишаючи велику частину країни і Брюссель німцям. Бельгійська армія, за цим планом, фактично залишалася наодинці з Вермахтом.

Головнокомандувач французькою армією генерал армії М.Гамелен, завжди пам'ятав про брак людських резервів, тому дуже хотів включити бельгійські 22 дивізії в загальну систему оборони, й тому пропонував більш глибоке просування союзників на позиції на річці Діль, які тягнулися по рубежу Антверпен — Вавр — р. Діль — р. Маас від Намюра до Седана. Перевагою плану «Діль», затвердженого 15 листопада 1939, було створення більш короткої лінії, що захищала Брюссель, а також набагато кращі шанси на з'єднання з бельгійською армією в разі її відступу зі своїх оборонних позицій вздовж каналу Альберта. Генерал А.Жорж висловлювався за обмеження подальшого просування на територію Бельгії, а англійці навпаки підтримали план «Діль» оскільки він міг би захистити узбережжя Бельгії від Крігсмаріне і ударів Люфтваффе і тим самим перешкодити проведенню німцями операцій проти Англії.

М.Гамелен також висловив бажання збільшити число військ, що беруть участь в цьому маневрі, і запропонував висунути частину французьких сил у напрямку до Нідерландів, точніше до голландського міста Бреда. Ця серйозна зміна плану, відома як «варіант Бреда» була зустрінута у багнети генералом А.Жоржем. Він вказував М.Гамелену, що таке нововведення залишає центральний сектор французької лінії фронту з небезпечно низькою кількістю резервів у разі німецького наступу на цій ділянці. Подальші події показали, що А.Жорж був правий. Але, М.Гамелен наполягав на своєму.

Документи, знайдені у німецького штабного офіцера під час інциденту з посадкою літака в місті Мехелене, зміцнили рішучість французького верховного командування захистити Нідерланди. 20 березня 1940 нові накази за планом «Діль-Бреда» були затверджені як французьким, так і англійським урядами.

Саме цей маневр був вжитий з початком Французької кампанії в 1940 році. Однак, як довели подальші події, саме така оперативна конфігурація стала фатальною для союзників й призвела до повного краху Франції та її союзників.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Julian Jackson, The Fall of France: The Nazi Invasion of 1940 (New York: Oxford University Press, 2003), 38.
  • Marcel Lerecouvreux (préf. général Baures), L'Armée Giraud en Hollande, Paris, Nouvelles éditions latines, 1951, 383 p. (notice BnF no FRBNF32375469w).
  • Gérard Saint-Martin (préf. Pierre Messmer), L'Arme blindée française, t. 1 : Mai-juin 1940 ! Les blindés français dans la tourmente, Paris, Economica, coll. " Campagnes & stratégies " (no 25), 1998 (réimpr. 2011), 365 p. (ISBN 2-7178-3617-9).
  • Bruno Chaix, En mai 1940, fallait-il entrer en Belgique ? : décisions stratégiques et plans opérationnels de la campagne de France, Paris, Economica, coll. " Campagnes & stratégies « (no 35), 2000, 349 p. (ISBN 2-7178-4149-0).
  • Karl-Heinz Frieser (trad. Nicole Thiers), Le Mythe de la guerre-éclair : la campagne de l'Ouest de 1940 [» Blitzkrieg-Legende : der Westfeldzug 1940 "], Paris, Belin, 2003, 479 p. (ISBN 2-7011-2689-4).
  • Jacques Belle, La défaite française, un désastre évitable, t. 1 : Le 16 mai 1940, il fallait rester en Belgique, Paris, Economica, coll. " Campagnes & stratégies " (no 60), 2007, 346 p. (ISBN 978-2-7178-5427-5).