План «Танненбаум»

План «Танненбаум»; нім. Tannenbaum
Мета:	захоплення Швейцарії
Місце:	Швейцарія
Планування:	Третій Рейх: Головнокомандування сухопутних сил (ОКХ);
Виконання:	Вермахт: 12-а армія;
Початок операції:	6 вересня 1940
Результат:	операцію скасовано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

План «Танненбаум» (нім. Tannenbaum — Сосна) — план вторгнення німецьких військ у Швейцарію в 1940 році.

Німеччина почала планування вторгнення до Швейцарії 25 червня 1940 року, у той самий день коли капітулювала Франція. Після цього, Швейцарія та Ліхтенштейн опинилися в повному оточенні окупованої Франціі та країн Осі. Спочатку цей план мав назву Операція «Таннебаум». Виконання цього плану було заплановано на 6 вересня 1940 року, та повинно було здійснюватись силами 12-ої армії, яка входила до складу групи армій «С».

Операція Таннебаум була вже третім за ліком детальним планом вторгнення, розробленним німецьким генеральним штабом після поразки Франції, але Гітлер, за нез'ясованних досі причин, ніколи не дав дозволу на початок цієї операції. Німецькі війська робили кілька відволікаючих маневрів, імітуючи наступ на Щвейцарію, але ніколи не переходидили кордони цієї країни. Потім усі плани наступу на Швейцарі були відкладені, ця країна залишилась нейтральною всю війну.

[ред.] Можливі причини не виконання цього плану

Є декілька можливих причин, чому Німмечина не виконала вторгення:

Швейцарія не становила ніякої погрози для Німмечини. Думки Гітлера були зайняті битвою за Британію (операція «Морський Лев», до якої були залучені нечислені німецькі гірські дивізії), а після цього наступом на Радянський Союз (операція «Барборосса») (вже в серпні-вересні 1940 року багато німецьких військ було пересунуто до Сходу, для контролю за радянським наступом у Бесарабії).
Найбільш сприятливим часом для військових дій против Швейцарії був проміжок від капітуляції Франціі до жовтня-листопада 1940 року. Після цього, погода не дозволила би здіснити звичний бліцкриг до швейцарської території. А після зими 1940—1941 років думки Гітлера були зайняті операцією «Барборосса» та «Маріта» (захоплення Греції). Також після того, як Італія розпочала бойові дії вона стала дуже залежною від імпорту німецького вугілля. А для здійснення його перевезень з Німмечини було необхідно, аби швейцарськи залізні колії буди неушкодженими.
Швейцарські збройні сили значно поступалась німецьким в артилерії та літаках. Але для контролю над країною німці мали знищити великі та добре треновані піхотні сили. На початковому періоді війни невелика, але добре тренована, армія Швейцарії, озброєна автоматичними гвинтівками Шмідта-Рубіна, була рівноцінною або навіть кращою за німецьку. А приклад Зимової війни показав, що така армія може спинити набато чисельнішу та озброєну армію. Немає сумнівів, що вторгнення коштувало б німецьким військам значних втрат солдат та ресурсів, які могли бути необхідними в іншому місці.