Плата за землю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пла́та за зе́млю (також земе́льний пода́ток, поземе́льний пода́ток) — це податок (обов'язковий платіж), що справляється з юридичних і фізичних осіб за використання земельних ділянок. Плата за землю входить до складу податку на майно. Платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставка встановлюється у розмірі не більше 12 %. Також, передбачаються пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб і юридичних осіб. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Питання плати за землю регулює РОЗДІЛ XII.ПОДАТОК НА МАЙНО Податкового Кодексу України. На підставі прийняття Податкового Кодексу України втратили чинність закони, що регулювали дане питання, а саме Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року, Закон України «Про систему оподаткування» від 25 липня 1991.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]