Плато Жозеф Антуан Фердинанд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плато Жозеф Антуан Фердинанд
Joseph Antoine Ferdinand Plateau
Joseph Plateau.jpg
Жозеф Плато. Портрет, отриманний дагеротипним способом. 1843 рік.
Народився 14 жовтня 1801(1801-10-14)
Брюссель
Помер 15 вересня 1883(1883-09-15) (81 рік)
Гент
Діяльність фізика
Alma mater Льєзький університет
Посада професор

Плато Жозеф Антуан Фердинанд (фр. Joseph Antoine Ferdinand Plateau) (14 жовтня 1801 року, Брюссель — 15 вересня 1883 року, Гент) — бельгійський фізик і математик. Винайшов фенакістископ. Через небеспечні для здоров'я досліди у віці 42 років втратив зір, однак, продовжив наукову діяльність.

Біографія[ред.ред. код]

У віці чотирнадцяти років Жозеф став сиротою. Виховувався дядьком. В дитинстві через часті хвороби за приписом лікаря Жозеф проводив багато часу у сільській місцевості. Любив малювання. Живучи неподалік від Ватерлоо, під час Битви під Ватерлоо перебував неподалік від неї і на відміну від інших селян не втік переховуватись у Суаньський ліс, наступного дня відвідав місце битви і зробив там акварельний малюнок. [1]

З 1817 по 1822 роки Жозеф навчався у Брюсселі у школі "Atheneum". З 1819 року в ній викладав Адольф Кетле, який зробив великий вплив на Плато. Пізніше у виданні "Correspondance mathématique et physique", заснованному А. Кетле, будуть надруковані значні роботи Плато. [1]

Після навчання у школі Плато навчався у Льєзькому університеті — спершу на мистецько-філософському факультеті, а потім вивчав хімію і 26 жовтня 1824 року отримав звання кандидата наук. 1827 року, через необхідність мати власний заробіток, став вчителем у школі "Atheneum". В цей час він починає друкувати свої розвідки у журналі "Correspondance mathématique et physique".

1829 року захистив докторську дисертацію. 1835 року став професором Гентського університету, де викладав фізику.

Найбільш відомі досліди[ред.ред. код]

Дослідження опірності сітківки людського ока[ред.ред. код]

Влітку 1829 року у Льєжі Плато 25 секунд дивився на яскраве сонце з метою дізнатися про опірність сітківки ока дії яскравого світла. Через цей експеримент Плато тимчасово осліп і три дні провів у темній кімнаті без доступу світла. Поступово його зір повернувся.

"Дослід Плато"[ред.ред. код]

Плато занурив у суміш води й спириту велику краплю оливкової олії. Густина спиртового розчину у воді була підібрана таким чином, щоб бути рівною густині оливкової олії. Крапля олії у розчині набула форми кулі. Дослід показав, що у стані рівноваги вільна енергія системи має бути мінімальною. [2] Зануренням краплі олії у рідину з такою самою густиною, як у олії, Плато зміг досягти усунення дії сили тяжіння на краплю олії. Єдиними силами, що діяли на краплю стали сили поверхневого натягу, під дією яких вона набула форми кулі бо з усіх тіл данного об'єму куля має найменьшу поверхню, а й тому найменьшу поверхневу вільну енергію, яка пропорційна поверхні рідини.

При швидкому обертанні кулі оливкової олії від неї відокремлюється кільце, яке потім розривається на частини. Утворюються кульки, які продовжують обертатись навколо основної кулі. [3]

Досліду було присвячено розвідку у двох частинах "Statique expérimentale et théorique des liquides soumis aux seules forces moléculaires", видану 1873 року. Фактично в ній містилися результати досліджень поверхневого натягу у рідинах, надруковані між 1842 і 1868 роками. [3]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. а б Joseph Plateau. на сайті Музею історії науки у місті Гент [1].
  2. Сивухин Д.В. Общий курс физики. Том II. Термодинамика и молекулярная физика. - М.: Наука, 1979. С. 410 - 411.
  3. а б The Plateau-experiment. на сайті Музею історії науки у місті Гент [2]