Плато Путорана
Пла́то Путора́на — сильно розчленований гірський масив, розташований на північному заході Середньосибірського плоскогір'я. На півночі і заході плато обривається крутим уступом (800 і більше метрів), тоді як південна і східна частини характеризуються пологими схилами. Максимальна висота плато — 1701 м., серед високих вершин гори Камінь (1 562 м.), Холокіт (1 542 м.), Котуйська (1 510). На півночі плато Путорана межує з Таймирським півостровом.
Зміст |
Фізико-географічна характеристика [ред.]
Поверхня плато покрита базальтовими лавовими потоками, які часто іменують «сибірськими трапами». Вони зустрічаються по всьому Середньосибірському плоскогір'ю, проте плато Путорана — єдина, крупна ділянка повністю складений базальтами. Це друге у світі за величиною плато трапу після плато Декан в Індії.
Близькість базальтових порід привела до виникнення на північному заході плато крупних мідно-нікелєвих рудних родовищ, з одним з багатющих у світі процентним змістом металів, що видобуваються. За характером рельєфу є поєднанням рівного плато і великих ущелин і долин, дно яких часто затоплене озерами.
Озера [ред.]
Ріки [ред.]
Клімат [ред.]
Клімат суворий, різко континентальний, проте, в окремих озерних долинах (наприклад озеро Лама) є свій, значно м'якший мікроклімат, захищений від північних вітрів.
Джерела [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Плато Путорана |
