Платформа Google

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Платформа Google — сукупність апаратного забезпечення, що забезпечує інфраструктуру компанії Google.

Обладнання[ред. | ред. код]

Перше обладнання[ред. | ред. код]

Найперші апаратні засоби (приблизно 1998 рік), які використовував Google, знаходячись в Стенфордському університеті, включали[1]:

  • Sun Ultra II із двоядерними 200 МГц процесорами, і 256 МБ RAM. Основна машина оригінальної системи Backrub.
  • 2 × 300 МГц Сервери Dual Pentium II подаровані компанією Intel, вони містили 512 МБ RAM і 10 жорстких дисків по 9 ГБ кожен. На цих комп'ютерах оброблялись пошукові запити.
  • F50 IBM RS/6000 надана компанією IBM, містила 4 процесори, 512 МБ пам'яті і 8 × 9 ГБ жорстких дисків.
  • Два допоміжні модулі включали 3 × 9 ГБ жорстких дисків і 6 x 4 ГБ жорстких дисків відповідно (сховище для резервного копіювання). Вони були підключені до Sun Ultra II.
  • Один дисковий пристрій марки IBM із 8 × 9 ГБ жорсткими дисками, подарованими компанією IBM.
  • Зібраний самостійно дисковий масив, який включав 10 × 9 ГБ SCSI жорстких дисків.

Сучасне обладнання[ред. | ред. код]

Серверами є x86 персональні комп'ютери об'єднанні в кластер, на яких встановлена модифікована версія системи Linux. Основною стратегією даної архітектури, є використання процесорів, які є найпотужнішими у відношенні до ціни, а не абсолютно найпотужнішими. У 2009-2010 рр. сервери складались із недорогих персональних комп'ютерів, зібраних власноруч кожен з яких має два процесори (кожен має 2 ядра[2]), також містить значний обсяг RAM, який сягає понад 8 DIMM слотів для підключення подвійних плат пам'яті типу DIMM, і двох жорстких дисків SATA, які підключаються через нестандартний інтерфейс живлення типу ATX[3]. Відповідно до даних CNET і книги написаною Джоном Геннесі, кожен сервер містить батарею місткістю 12 вольтів для того, щоб зменшити витрати та підвищити ефективність використання енергії[2][4].

Топологія мережі[ред. | ред. код]

Докладна інформація про архітектуру їхньої мережі та системи не є публічно доступною, але згідно з публікаціями про Google[5][6], які мали місце у звіті "Atlas Top 10", де Google приводиться в рейтингу як 3-й з найбільших інтернет-провайдерів після Level 3 Communications[en] і Global Crossing[en].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Google Stanford Hardware. Стенфордський університет. Архів оригіналу за 9 лютого 1999. Процитовано 4 липня 2022. 
  2. а б Computer Architecture, Fifth Edition: A Quantitative Approach, ISBN 978-0-12-383872-8; Chapter Six; 6.7 "A Google Warehouse-Scale Computer" page 471 "Designing motherboards that only need a single 12-volt supply so that the UPS function could be supplied by standard batteries associated with each server"
  3. Google's secret power supplies
  4. Google on-server 12V UPS [Архівовано 2014-07-16 у Wayback Machine.], 1 April 2009.
  5. Fiber Optic Communication Technologies: What’s Needed for Datacenter Network Operations
  6. FTTH look ahead — technologies & architectures