Плачинда Сергій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сергій Петрович Плачинда
Сергій Плачинда.jpg
Псевдоніми, криптоніми: Сергій Кожухар
Дата народження: 18 червня 1928(1928-06-18)
Місце народження: хутір Шевченко
Дата смерті: 7 вересня 2013(2013-09-07) (85 років)
Громадянство: Україна Україна
Жанр: Історія, міфологія

Сергі́й Петро́вич Плачи́нда, літературний псевдонім Сергій Кожухар (*18 червня 1928 — 8 вересня 2013[1]) — український письменник. Прозаїк, публіцист, критик, член Спілки письменників України (1960).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 18 червня 1928 р. на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина.

Свідок Голодомору[2], пережив німецьку окупацію. Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше — співробітником Кіровоградської районної газети, водночас учився в середній школі.

В 1953 р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету, а потім аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, де й надалі працював науковим співробітником. Його перу належать літературознавчі монографії «Композиція і характери в новелах Ю. Яновського»(1957), «Майстерність Ю. Яновського»(1969) та перша в постсталінській Україні книга про О.Довженка (1964). С.Плачинда був також першопублікатором доти невідомих «Щоденників» О. Довженка. 1960 р. зо ініціативою М. Шамоти звільнений «за український націоналізм».

З 1948 р. співпрацював із республіканськими газетами та журналами, друкуючи нариси й оповідання. В 1959 році вийшли в світ його книжка оповідань та нарисів «Кам'яна веселка» і повість «Таня Соломаха». Плачинді також належать книжка-нарис «Брати Місяця»(1959) про творчий чин геніального українського конструктора космічних кораблів Ю. Кондратюка-Шаргея.

1968 р. побачила світ книга історичних повістей «Неопалима купина» (художньо осмислюються постаті Роксолани, Галшки Гулевичівни, Артема Веделя, Максима Березовського, Теофана Прокоповича), яка згодом була вилучена з бібліотек і продажу за «націоналістичний ухил».

У 1980 році був редактором відділення публіцистики журналу «Київ». Пропрацював один день.

Брав активну участь у діяльності Народного Руху України. Засновник і перший голова Української селянської демократичної партії.

Працював у редакції «Літературної України», у видавництві «Молодь». В останні роки життя працював старшим науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії. Досліджував праісторію та найдавнішу міфологію України.

Творчість[ред.ред. код]

Автор повістей «Синьоока сестра» (1962), «Де лани широкополі» (1963), «Дума про людину» (1974), «Взяти на себе» (1981), книжок нарисів «Кам'яна веселка» «Степові невгомони» (1962), «Там, де тихая Вись» (1977), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982), «Козаки в Дюнкерку»(2003), «Козак — душа правдивая»(2004); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971); романів «Степова сага» (1977), «Шуга» (1986) і біографічних романів «Олександр Довженко» (1980), «Юрій Яновський» (1986), «Ревучий» (1938), «Балада про степовика» (1987). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993).

Автор «Словника давньоукраїнської міфології»(1993), монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди Давньої України»(2006), «Лебедія. Як і коли виникла Україна»(2005), «Як українські міфи по світу розійшлися»(2009) ([3], згідно з якими історія українського народу починається від часів Мізинської стоянки (XX–XV тис.до н. е.)

Сім'я[ред.ред. код]

  • Батько Плачинда Петро Максимович (1897–1981) — хлібороб, агроном;
  • мати Марія Федосіївна (1905–1956) — селянка;
  • дружина Ганна Василівна (1928) — філолог, коректор;
  • син Плачинда Володимир Сергійович (1955) — кандидат історичних наук, сходознавець, дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Саудівській Аравії;
  • дочка Марія Сергіївна (1958) — філолог, кандидат філологічних наук, доцент НТУУ"Київський політехнічний інститут";
  • дочка Галина Сергіївна (1967) — журналістка.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Помер Сергій Плачинда // Укр. Літ. Портал сучасної української літератури
  2. [1] «Із дітей у селі вижили тільки я і Оленка» ("Україна молода")
  3. [2]

Посилання[ред.ред. код]