Плебей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Плебе́й (лат. Plebs — простолюдин) — незнатне вільне населення Стародавнього Риму, яке не входило в родову общину і не мало права на землю, а також політичних прав на відміну від патриціїв. Плебеї не могли брати шлюб з патриціями, їх не обирали на громадські посади, вони не отримували своєї частки землі під час поділу захоплених територій.

У середньовічній Европі так зазвичай називали міську голоту.

[ред.] Література

Базильчук Г.К. Словник-довідник з історії. - К.:МАУП,2005

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.