Плевако Петро Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плевако Петро Антонович
Народився 1888
Дворічна, Харківська губернія
Помер 4 лютого 1986(1986-02-04)
Париж
Діяльність громадський діяч, політик
Alma mater Імператорський Харківський університет
Заклад Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки
Членство Українська Центральна Рада
Партія Українська Партія Соціалістів-Революціонерів
Брати, сестри Плевако Микола Антонович і Плевако Олександр Антонович

Плевако Петро Антонович (1888, Дворічна, Харківська губернія — 4 лютого 1986, Париж, Франція) — громадський, політичний і церковний діяч, член Української Центральної Ради.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Харківській другій чоловій гімназії (з 1917 — перша українська чоловіча гімназія імені Бориса Грінченка). Закінчив Харківський університет. Працював в канцелярії адвоката Миколи Міхновського.

Під час Української революції 1917—1921 рр. обраний членом Української Центральної Ради від української громади Москви. Член ЦК Української партії соціалістів-революціонерів.

Кандидат у члени Всеросійських Установчих Зборів від УПСР.

Працював директором департаменту Міністерства шляхів УНР та заступником голови Українського комітету залізничників.

Після революції опинився на еміграції — спочатку — у Відні, потім у Парижі, де організовує власну туристичну фірму.

У Парижі розгортає активну громадську діяльність. Організував збір коштів для придбання приміщення для Української православної церкви у Парижі, очолював Братство Св. Симона у Парижі. Заснував Фундацію Петра та Марії Плеваків.

З 1953 р. — постійний член Митрополітальної Ради УАПЦ, учасник усіх Соборів УАПЦ, голова Організаційної комісії для підготовки надзвичайного Собору УАПЦ 1973 року.

Профінансував видання творів свого молодшого брата Миколи Плевака — видатного історика й дослідника української літератури, а також збірку сатиричних есеїв Р. Рахманного «Червоний сміх над Києвом». Він також брат відомого економіста й дитячого письменника Олександра Плевако. Підтримував також європейський відділ Наукового товариства імені Шевченка

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Марія Абрамова (Плевако)

Твори[ред. | ред. код]

Плевако П. З минулого нашої родини (спогад) / П. Плевако // Плевако М. А. Статті, розвідки й біобібліографічні матеріали. — Нью-Йорк; Париж, 1961.

Автор спогадів «Сім днів у Харкові весною 1917 року».

Джерела[ред. | ред. код]