Плеяди

Плеяди, Еліу Веддер

Плеяди (грец. Πλειάδες) — сім сестер (Тайгета, Електра, Алкіона, Астеропа, Майя, Меропа, Келено), дочки Атланта і Плейони, перетворені на семизір'я (українська народна назва Волосожари), коли їх переслідував мисливець Оріон.

Плеяди з'являлись у травні і сповіщали про сприятливу для мореплавства пору.

За іншою версією, Плеяди, засмучені смертю своїх сестер Гіад, покінчили з собою і були взяті на небо. Там вони перетворилися на голубів і носили Зевсові амбросію. Пролітаючи повз плавучі скелі Планкти, один з голубів гинув, і Зевс замінював його новим. Згодом П. почали вважатися небесними німфами, які від богів народили героїв — засновників славетних міфічних родів: Тайгета народила Лакедемона, Електра — Кардана, Алкіона — Гірея, Астеропа — Еномая, Майя — Гермеса, Меропа — Главка, Келено — Ліка й Ніктея.

У римлян плеяди називалися вергіліями.

У переносному значенні Плеяди — група, «сузір'я» видатних людей.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.