Плисків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Плисків
Плис.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський район
Рада Плисківська сільська рада
Код КОАТУУ 0523484201
Locator Dot2.gif
Розташування села Плисків
Плисків на мапі Погребищенського району
Основні дані
Засноване до 1510 р.
Населення 1439
Площа 22 км²
Густота населення 65,4 осіб/км²
Поштовий індекс 22252
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°22′09″ пн. ш. 29°17′05″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 29.28472° сх. д. / 49.36917; 29.28472Координати: 49°22′09″ пн. ш. 29°17′05″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 29.28472° сх. д. / 49.36917; 29.28472
Середня висота
над рівнем моря
227 м[1]
Водойми р. Роська
Місцева влада
Адреса ради 22252, Вінницька обл., Погребищенський р-н, с.Плисків, вул.Центральна,10 , тел. 2-94-51
Карта
Плисків (Україна)
Плисків
Плисків
Плисків (Вінницька область)
Плисків
Плисків

Пли́сків — село в Україні, в Погребищенському районі Вінницької області, розташоване на берегах р. Роськи. Населення становить 1439 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Давні часи (трипільська, білогрудівська, ранньоскіфська, черняхівська культури: 5400 рр. до н.е. - V ст. н.е.)[ред.ред. код]

На околиці Плискова збереглися залишки поселення трипільської культури. У 1927—1928 роках директор Бердичівського соціально-історичного музею Мовчанівський Теодосій Миколайович проводив розвідкові розкопки між селами Плисків і Чернявка Погребищенського району Вінницької області (тепер південна околиця с. Плисків). Було закладено 8 розкопів та 5 траншей (загальною площею 370 м²), в яких виявлено кілька різночасових культурних шарів. В поселенні знайдено матеріальні залишки трипільської культури раннього етапу (Трипілля А: близько 5400 - 4600 рр. до н.е.; Трипілля ВІ: 4600 - 4400 рр. до н.е.) та заключної фази пізнього Трипілля (Трипілля СІІ: 3320/3200 – близько 2750 рр. до н.е.), а також білогрудівської культури (XI — IX ст. до н. е.), матеріали ранньоскіфського часу (VII - III ст. до н. е.) та черняхівської культури(І - V ст. н. е.) [2]. Матеріали із розкопок Мовчанівського нині зберігаються в Національному історичному музеї України. [3] Плисківське древнє городище внесене до Реєстру пам'яток трипільської культури Вінницької області [4]

Слов'яни (VI - ІХ ст.)[ред.ред. код]

Далі на древньому городищі продовжують жити люди слов'янських племен(росичі, уличі, поляни), до яких потім приєднались поселенці-алани.

Київська Русь (ІХ - ХІІІ ст.)[ред.ред. код]

Продовжують жити слов'яни. Через Плисків проходить давній чумацький шлях на Південь.

Є версія, що княгиня Ольга була родом з Плискова. „…В летописи сказано, что в 903 году Игорь возмужал, и привели ему жену из «Плъскова» по имени Ольга. Историки разделились на тех, кто под Плъсковом понимал Псков, тех, кто говорил о древней столице Болгарии Плиске, а также тех, кто указывал на необходимость искать данные о потерянном городе в окрестностях Киева. Например, есть в Погребищенском районе Винницкой области большое село (некогда — районный центр) Плисков — а это граница полянских, древлянских и уличских земель, важный стратегический пункт, вблизи которого проходили Змеевы валы и найдены остатки древнего городища.“ [5]

У Плискові були язичницькі капища, після прийняття християнства було збудовано церкву («стару»).

Монгольська навала (ХІІІ ст.)[ред.ред. код]

На початку ХІІІ ст. татаро-монголи знищили ряд поселень, така ж доля спіткала і Плисків. Село було знищене майже повністю. Частина населення, яка жила ближче до лісу — сховалась. А оселі безпосередньо над річкою і далі в поле були знищені повністю. Для захисту від набігів була споруджена розгалужена сітка підземних ходів і схованок, яка збереглася досі. Потім, під час польських погромів, ходи постійно поновлювалися.

Доба Речі Посполитої (ХІІІ - XVI ст.)[ред.ред. код]

Перші архівні згадки про село датуються 1510 р. в описах земель Польського королівства, а далі — Речі Посполитої. В середині XVI ст, Плисків став відноситися до земель, які належали поміщикам Речі Посполитої.[6] В 1510 р. поміщики Кошки одержують від поміщиків Ладижинських Плисків у Вінницькому повіті. А в 1586 р. Плисків передано до князів Острозьких. Вся спадщина Острозьких за Катериною відійде в посаг до Замойських. [7]

Козацтво (XVI - XVIII ст.)[ред.ред. код]

Збудовано костьол (XVI — XVII ст.)

Доба Російської імперії (XVIII - XIX ст.)[ред.ред. код]

На місці зруйнованої «старої» церкви у 1853 р. було відбудовано нову церкву св. Параскеви. У 1880-х рр.. в Плискові було 1148 чол. православних, 30 — католиків, 551 — євреїв.

21 вересня 1845 р. за завданням Київської археографічної комісії Т.Шевченко вирушив у поїздку по Київщині, Волині та Поділлю. Його маршрут проліг з поштового тракта з Києва через місто Сквиру, Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці (сучасна Вінниччина), Нову Ушицю, Миньківці, Дунаївці.[8]

Плисків на початку XX століття[ред.ред. код]

На розі XX століття Плисків був єврейським містечком. У 1900 році тут жило 1,828 євреїв.[9] До революції у жовтні 1917 року тут було три синагоги, баня на березі річки, цвинтар, дві аптеки, дві корчми, чотири ковальні, три водяні й один паровий млин, дві перукарні, базар.

У XX столітті було збудовано "Панський будинок" який стоїть і донині.А також варварськи знищено палац біля фрузинівського лісу.

Багато хто з жителів села рятуючись від погромів переїхав до США. Більшість з них облаштувалися в районі Піттсбурга. У 1908 році у Піттсбурзі була створена Плисківська асоціація безпроцентної позики з метою надання допомоги співвітчизникам. У 1917 році у Піттсбурзі офіційно сформовано плисківське єврейське кладовище.

Плисків у складі СРСР (1922—1939)[ред.ред. код]

У радянські часи село було центром Плисківського району. В 1928 р. Плисківський район належав до Бердичівської округи. 10 січня 1939 року Плисківський район перейшов зі складу Київської області до Вінницької.

Плисків в роки Другої світової війни (1939—1945)[ред.ред. код]

3 січня 1944 року село зайняли радянські війська.

Плисків у ІІ пол. XX ст.(1945 - 1999)[ред.ред. код]

В 1962 р. під час укрупнення Плисківський район був приєднаний до Погребищенського району. Плисків перестав бути районним центром. Було збудовано нові короварні на фермі.Ковбасний завод, масло завод, сітро цех і т. д.

Сучасність[ред.ред. код]

Замість зруйнованої в 30-х рр. XX ст.церкви збудовано ще одну церкву св. Параскеви, але вже в іншому місці. Залишились руїни костьолу, збудованого приблизно у XVI — XVII ст. Є школа-одиннадцятирічка, а також інтернат для дітей,лікарня, бібліотека. [10]

Плисківська школа
Скорботна мати


Мапа с. Плисків

Персоналії[ред.ред. код]

  • Алексєєв Сергій Петрович — радянський письменник-історик, критик, редактор, автор багатьох державних та зарубіжних премій. Роки життя 01.04.1922-2008. З 10 років проживає у Москві. З 1965 по 1996 головний редактор видавництва "Детская литература". Перший художній твір "История крепостного мальчика" побачив світ понад 50 років тому. Ще твори: «Небывалое бывает», «Рассказы о Суворове и русских солдатах», «Декабристы», «Великая Екатерина», «Охота за императором», «Они защищали Москву», «Сто рассказов о войне», «Сто рассказов из русской истории».
  • Баликов Юрій Євдокимович — живописець радянських часів.
  • Мельник Володимир Петрович — доктор філософських наук, професор. Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Скрипник Ганна Аркадіївна — український етнолог, член-кореспондент НАН України.
  • Рибачук Віктор Іванович  —український художник, письменник, драматург.
  • Терлецький Володимир Миколаєвич — Герой Радянського Союзу

Джерела[ред.ред. код]

  • к. ист. н. Бондаренко К. Легенда о княгине Ольге // ж. Профиль, №9 (28), 15.03.2008 [1](рос.)
  • Потупчик М. В., Потупчик М. Є. Археологічні дослідження на Вінниччині 20-х – першої половини 40-х років [2](укр.)
  • Реєстр пам'яток трипільської культури - Вінницька область [3](укр.)
  • І. Дорош "ЗемЛеволодіння української шляхти на Брацлавщині з кінця XIV до середини XVII ст." [4]

(укр.)

  • Баженов Лев Васильович. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 с.(укр.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Погода в селі Плисків
  2. http://www.iananu.kiev.ua/privatl/pages/Burdo03/Ceramika/ris/5.html
  3. Потупчик М. В., Потупчик М. Є. Археологічні дослідження на Вінниччині 20-х — першої половини 40-х років http://muzey.vn.ua/node/198
  4. Реєстр пам'яток трипільської культури Вінницької області http://kosiv.info/index.php/library/encyclopedia-of-tripoli-civilization/73-add-to-book-1/618-register-of-monuments-of-culture-tripoli-vinnytsia-region
  5. к. ист. н. Бондаренко К. Легенда о княгине Ольге // ж. Профиль, № 9 (28), 15.03.2008 http://profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=327
  6. «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII» http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VIII/265
  7. І. Дорош «Землеволодіння української шляхти на Брацлавщині з кінця XIV до середини XVII ст.» http://museum.vn.ua/articles/pod1/_dorosh_zemlevolodnnya_ukra.html
  8. Баженов Лев Васильович. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 с.
  9. Pliskov, Ukraine (англ.)
  10. http://vinnica.info/nma-catalog/fla-stat/lang-1/cat_id-1/page-1/num-2961.html
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.