Плосковусач фіолетовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плосковусач фіолетовий
Callidium violaceum Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Плосковусач (Callidium Fabricius, 1775)
Вид: Плосковусач фіолетовий (C. violaceum )
Біноміальна назва
Callidium violaceum
Linnaeus, 1758

Плосковуса́ч фіоле́товий (лат. Callidium violaceum Linnaeus, 1758 = Callidium antennatum janthinum (LeConte) Gemminger & Harold, 1872 = Callidium episcopus Voet, 1804 = Callidium janthinum LeConte, 1850) — вид жуків з родини вусачів.

Поширення[ред.ред. код]

Хорологічно C. violaceum входить до групи видів голарктичного зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює території Європи, північної частини Азії та Північної Америки. В регіоні Українських Карпат широко розповсюджений вид, особливо часто трапляється в гірській місцевості, де заселяє стоячі всохлі смереки та ялиці, а також гуцульські дерев’яні будинки. Іноді трапляється й на Прикарпатті.

Екологія[ред.ред. код]

Спарювання у Плосковусача фіолетового
Личинкові ходи Плосковусача фіолетового

Жуки трапляються на стінах, горищах, дерев’яних дахах різноманітних будівель, в яких використано деревину смереки. Літ триває з другої декади червня до серпня. Жуки квітів не відвідують. Личинка розвивається в сухій деревині смереки, проте вважається поліфагом як на хвойних, так і на листяних породах дерев.

Морфологія[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

Відросток передньогрудей не досягає середини передніх тазиків. Надкрила, передньоспинка вкриті густими грубими цятками. Забарвлення синє з фіолетовим або зеленим блиском. Низ тіла синій, іноді рудуватий, ноги темні, часто бурі, перший членик вусиків – синій. Довжина тіла становить 8-16 мм.

Личинка[ред.ред. код]

Личинка характеризується чітко вираженими, округлими і випуклими вічками. Спинні мозолі черевця на передньому краї з поперечною боріздкою. Ноги короткі з гострим тонким кігтиком.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Розвиток триває від двох до десяти років.

Література[ред.ред. код]

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А. М., Парпан В.І. Доповнення до фауни деяких таксонів комах північно-східної частини Івано-Франківської області // IV Міжнародна наукова конференція «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» — Донецьк, 2005. — с. 50-51;
  4. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  5. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  6. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  7. Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
  8. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  9. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  10. Пушкар В. С., Заморока А.М., Жирак Р. М. Доповнення щодо фауністики та хорології деяких таксонів комах на північно-східних територіях Івано-Франківської області // тези доповідей Міжнародної наукової конференції «Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу». — Кривий Ріг, 2006. — с. 44-46;
  11. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;
  12. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред.ред. код]

  1. Систематика виду на BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на cerambyx.uochb.cz (англ.)