Плоть і диявол (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плоть і диявол
Flesh and the Devil
Жанр романтична драма
Режисер Кларенс Браун
Продюсер Ірвінґ Тальберґ
Сценарист Бенджамін Ґлейзер
Меріен Ейнслі (назва)
Герман Зудерманн (п'єса Безсмертне минуле)
У головних
ролях
Ґрета Ґарбо
Джон Ґілберт
Ларс Генсон
Барбара Кент
Композитор Девід Брокмен
Дистриб'ютор  Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість  109 хв.
Мова  німе кіно
англійські інтертитри
Країна  США
Дата виходу  25 грудня, 1926 року[1]
IMDb ID 0016884
Кошторис  $372,618.21

«Плоть і диявол» (англ. Flesh and the Devil; 1926) — німа романтична драма режисера Кларенса Брауна, студії MGM.[2][3] У головних ролях Ґрета Ґарбо, Джон Ґілберт, Ларс Генсон, Барбара Кент. Фільм створено на основі п'єси «Безсмертне минуле» Германа Зудерманна.

У 2006 році у США фільм «Плоть і диявол» обрано Бібліотекою Конгресу для збереження у Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично або естетично значимий».

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм являє собою романтичну мелодраму[1] про двох друзів дитинства, які вже виросли і стали австрійськими солдатами. Один з друзів, Лео (Ґілберт), закохується в Фелісітас (Ґарбо), дружину могутнього графа (про шлюб з яким Фелісітас не розповідає Лео). Граф викликає Лео на дуель честі, але наполягає на тому, щоб вона відбулась під фальшивим приводом — сваркою через гру в карти для того, щоб захистити репутацію графа. Лео вбиває графа на дуелі, за це військовий суд відсилає його відбувати службу далеко в Африці протягом п'яти років.

Завдяки втручанню Ульріха, Лео служить лише три роки і повертається додому. Шляхом додому він зосереджується на своїй мрії про возз'єднання з Фелісітас. Перш, ніж виїхати до Африки, Лео попросив Ульріха (Ларс Генсон), щоб подбав про потреби Фелісітас, поки він буде у від'їзді. Ульріх не підозрюючи, що його друг закоханий у Фелісітас — сам закохується в жінку і одружується з нею. Після повернення Лео розривається між Фелісітас, яка заохочує його, і дружбою з Ульріхом. Його засуджує місцевий пастор за продовження стосунків з Фелісітас, Лео зрештою втрачає контроль над своїми емоціями, що призводить до дуелі між двома друзями дитинства. Щоб зупинити дуель Фелітасіс біжить замерзлою річкою, провалюється через тонкий шар льоду і тоне. Тим часом, друзі миряться, розуміючи, що їх дружба важливіша за Фелісітас.

Ролі виконують[ред.ред. код]

Виробництво[ред.ред. код]

Сцена з Ґретою Ґарбо і Джоном Ґілбертом з фільму Плоть і диявол.

Плоть і диявол знімвся в 1926 році (прем'єра відбулась 9 січня 1927 року[4]), фільм став поворотним пунктом для особистого і професійного життя Ґарбо. Спочатку акторка відмовилася від участі у фільмі. Вона тільки закінчила зйомки у Спокусниці і була втомлена, також її сестра тільки недавно померла від раку, а контракт з Metro-Goldwyn-Mayer (відповідно до голосових коментарів біографа Ґарбо Баррі Паріса для релізу фільму 2005 року на DVD) не дозволяв їй взяти довшу поїздку до Швеції, що дуже засмутило актрису.[5] Строго сформульований лист від MGM попереджав її від жахливих наслідків, якщо вона не з'явитися на роботу. Ця свого роду боротьба Ґарбо проти керівників студії після успіху фільму Плоть і диявол завершилася, і Гарбо стала однією з найбільш високооплачуваних актрис у Голлівуді того часу.

Романтична хімія між Ґарбо і Ґілбертом - не лише задум режисера. Двох акторів швидко поглинуло романтичне захоплення і, ще до завершення зйомок вони вже стали жити разом (за коментарем Паріса). Голлівудська легенда свідчить також, що ще під час зйомок Ґілберт освідчився Ґарбо; вона погодилася, було організоване гучне весілля, але Ґарбо відмовилася. Паріс сумнівається, що це могло статися в розпал виробництва фільму. Незалежно від хронології, Плоть і диявол поклав початок одному з найвідоміших романів золотого віку Голлівуду. Вони також продовжували зніматися разом у еру звукового кіно, але, в той час як кар'єра Ґілберта занепала на початку 1930-х років, Ґарбо знаходилась на вершині.

Ґарбо була настільки вражена режисурою Кларенса Брауна і кінематографією Вільяма Деніелса, що продовжувала працювати з кожним з них у її наступних фільмах на MGM.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б American Film Institute (1971). The American Film Institute catalog of motion pictures produced in the United States. University of California Press. с. 253. ISBN 978-0-520-20969-5. Процитовано 19 July 2010. 
  2. Variety film review; January 12, 1927, page 14.
  3. Harrison's Reports film review; January 15, 1927, page 10.
  4. David Robinson; Paul Duncan (2007). Greta Garbo. Taschen. с. 180. ISBN 978-3-8228-2209-8. Процитовано 18 July 2010. 
  5. Paris, Barry. Commentary track on Flesh and the Devil. DVD. Warner Brothers/Turner Entertainment, 2005.

Посилання[ред.ред. код]