Площа Перемоги (Біла Церква)
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (листопад 2022) |
| Площа Перемоги Біла Церква | |
|---|---|
 Площа Перемоги — одна з площ у Білій Церкві | |
| Район | мікрорайон Піонерська |
| Колишні назви | |
| радянського періоду (українською) | Площа Перемоги |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | 1,4 |
| Маршрутні таксі | 1,1а,1б,4,6,13,14а |
| Рух | односторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Пам'ятники | Танк Т-34 |
| Навчальні заклади | Школа №5 |
| Заклади культури | ТРК «Олександрія» |
| Забудова | Багатоповерхова |
| Комерція | ТРК «Олександрія» |
| Парки | Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| На карті |
.jpg) На карті населеного пункту |
| Мапа | |
Площа Перемоги — одна з площ у Білій Церкві.
Історія[ред. | ред. код]
 | Цей розділ може відбігати від теми статті. |
 | Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2021) |
Здійснення задуманих планів по визволенню міста було розпочато вранці 1 січня 1944 року. Жорстокі бої з перемінним успіхом точилися до 4 січня. Зокрема, відома висота у передмісті Білої Церкви 208,4, звідки добре проглядалися всі стратегічні пункти ворога, кілька разів переходила з рук в руки. І тільки 4 січня 1944 року після чотириденних запеклих боїв розпочався штурм. Фашисти вперто чинили опір. Вони стріляли з-за кожної стіни, з кожного підвалу. На перехрестях були влаштовані завали, з дахів уцілілих будинків строчили кулемети. Вулицю за вулицею довелось звільняти і очищати від окупантів багнетами й гранатами.
Першим прорвався в Білу Церкву з району горбатого мосту танк Костянтина Турчанінова. Ударом його тридцятьчетвірки були знищені протитанкова гармата, три кулеметні точки. Розстрілявши десятки фашистів, а решту змусивши тікати, танк відважного офіцера продовжував просуватися вглиб міста. Опинившись серед руїн, в темряві, командир екіпажу вирішив оглянути місцевість. В цей час прямим попаданням ворожого снаряда в танк він був смертельно поранений. На його місце став механік-водій. Машина знову рвонула в бій і продовжувала громити ворога. Цей подвиг пізніше буде описаний однополчанином. Трудящі Білої Церкви свято бережуть пам'ять про героя — одну з вулиць названо іменем Костянтина Турчанінова.
Зображення[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про Білу Церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||