Площа Ринок (Львів)
Площа Ринок — центральна площа у Львові, історичне серце міста, характерне явище для середньовічної архітектури європейських міст.
Зміст |
[ред.] Історія
Площа виникла в XIV ст. внаслідок регулярного планування забудови за взірцем середньовічних західноєвропейських міст, як центр торговельного та суспільного життя міста. З кожного кута площі виходять дві взаємоперпендикулярні вулиці, котрі закінчувалися біля міських фортифікацій, що опоясували середньовічне місто. Площу розміром 142 х 129 м утворюють 44 будинки і ратуша в центрі. Від початкової готичної забудови, яка загинула під час пожежі 1527 р., збереглися підвали і фрагменти стін з готичними деталями. Дбайливо відновлюючи вцілілі мури, нові будинки після руйнівної пожежі городяни будують тільки з каменю та цегли і називають їх кам’яницями.
Архітектурний вигляд площі формувався в період розквіту ренесансу у Львові. Ансамбль створювали кращі архітектори — П. Красовський, М. Градовський, П. Барбон, П. Римлянин, Б. Меретин, С. Фесінґер та інші. Будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки на центральній площі міста були дуже дорогими. Лише дворяни та вище духовенство мали право споруджувати будинки вище трьох поверхів заввишки; лише вони мали право розміщувати на фасаді більше трьох вікон на одному поверсі Це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, складаються із головної будівлі, внутрішнього двору і фліґеля.
Фасади будинків здебільшого тривіконні із асиметрично розміщеними прорізами, що відповідає ренесансній структурі планування: двовіконна світлиця і одновіконна бокова кімната (ванькир). До XVI ст. перші поверхи будинків мали криті галереї-підсіння. Підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. Нумерації будинків не було. Кожна кам'яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: «Під левом», «Під оленем», «кам'яниця Лукашевичів». Кожен будинок площі вартий уваги, кожен має свою історії. Зупинимося тільки на деяких з них.
Упродовж багатьох століть площа Ринок була центром усього життя Львова — економічного, політичного, культурного. Тут вирував базар, який відвідували перси і англійці, турки і голландці, росіяни і французи. На площі розміщувалося міське управління, виконувалися судові вироки, влаштовувалися різноманітні урочистості, вистави, процесії.
Базар на пл. Ринок існував до 1944 р. Але в XIX—XX ст. тут торгували тільки продуктами рільництва — овочами, фруктами, молочними продуктами, а також квітами.
[ред.] Пам'ятки
[ред.] Кам'яниця Бандінеллі
Сучасна пл. Ринок № 2. Свою назву дістала від прізвища власника італійця Роберта Бандінеллі, що в 1629 р. організував у будинку пошту, звідки поштові кур'єри двічі на тиждень відвозили кореспонденцію в різні куточки Європи. На фасаді будинку зображені дельфіни, які є символом успішної торгівлі. У цьому будинку є історичний музей, зокрема, виставка коштовностей.
[ред.] Чорна кам'яниця
- Детальніше у статті Чорна кам'яниця
Сучасна пл. Ринок № 4. Збудована у 1588—1589 рр. італійськими архітекторами Павлом Римлянином і Петром Барбоном. Фасад будинку покритий кам'яним діамантовим рустом, котрий потемнів з часом. Звідси і назва будинку. Будинок має багатий декор інтер'єрів, котрі можна вільно оглянути, відвідавши розміщений тут історичний музей м. Львова.
[ред.] Палац Корнякта
Сучасна пл. Ринок № 6. Збудована у 1580 р. тими ж архітекторами, що будували Чорну кам'яницю. Замовником був заможний грецький купець Корнякт, котрий міг собі дозволити розкішний шестивіконний будинок на центральній площі середньовічного міста. Внутрішній дворик будинку оточений з трьох сторін відкритою аркадою. Львів'яни називають його італійським за схожість з ренесансними двориками Флоренції та Рима. Тепер у будинку розміщений історичний музей, а в італійському дворику влітку працює кав'ярня, а вечорами бувають концерти класичної музики. Як і попередні два будинки, збудований у стилі ренесансу.
[ред.] Палац Любомирських
Сучасна пл. Ринок № 10. Класичний взірець бароко. Своєю назвою завдячує графові Любомирському, котрий перебудував будівлю для власного житла в 1760 р. В 1895 р. палац купило товариство Просвіта, котре об'єднало творчі сили української інтелігенції довкола ідеї просвіти простого народу і покращення його долі. В 1975 р. після адаптації в будинку відкрита експозиція з фондів музею етнографії та художнього промислу.
[ред.] Венеційська кам'яниця
Сучасна пл. Ринок, № 14. Має над вхідним порталом кам'яний герб Венеції — лев з розкритою книгою. Будинок збудував архітектор Павло Щасливий в 1589 р. на замовлення венеційського консула і купця Антоніо Массарі [1]
[ред.] Кам'яниця Шольц-Вольфовичів
Сучасна пл. Ринок № 23. Збудований в 1570 р. на замовлення вихідців зі Сілезії Шольц-Вольфовичів в стилі ренесанс. Фасад будинку багато декорований як біблійними скульптурними композиціями, так і скульптурними портретами звичайних львів'ян.
[ред.] Будинок № 24
Відбудований після пожежі 1527 р. в ренесансних традиціях. Це ще один будинок на площі, де можна оглянути експозицію історичного музею.
[ред.] Будинок № 28. «Кам'яниця з афоризмами»
Зберігся у незмінному виді з часу своєї відбудови на початку XVII ст. Це одна з кращих пам'яток львівської житлової архітектури епохи Ренесансу. Будівлю спорудив львівський райця і доктор медицини Павло Домінік Гепнер. Він поселився у приміщенні 1610 року. Відтоді будинок називали Гепнерівським, Докторівським та Домініківським.
Уся будівля над вікнами «всипана» латинськими прислів'ями — вони натякають на фах власника: «Quis dives? Qui nil cupiat quis pauper? Avarus» («Хто ж багач? Хто не має жадань. А хто вбогий? Захланний». Фраза з твору пізньолатинського поета Авзонія), «Nunquam discrepat utile a decoro» («Ніколи не дисонує корисне з красивим». Фраза з твору Авзонія), «Deus meus et omnia» («Ти мій Бог і моє все». Гасло францисканців), «Ubi charitas ibi Deus» («Де милосердя, там Бог». Перегукується з першим посланням Івана Богослова), «Ubi uber ibi tuber» («Вщерть добра є — випирає». Латинське прислів'я), «Ubi opes ibi amici» («Де багатство, там і друзі». Овідій), «Probus invidet nemini» («Добрий не заздрить нікому». «Тімей» Ціцерона), «Domat omnia virtus» («Чеснота долає все»), «Virtutis praemium honor» («Нагорода за доброчесність — шана». «Нікомахова естетика» Арістотеля), «Sola triumfatat virtus» («Лише доброчесність тріумфує»), «Imis alta» («Низьким висока»). Декілька аналогічних фраз також можна побачити і на фасаді іншої будівлі — № 23.
[ред.] Будинок № 29
Збудовано 1766—1678 рр. Будинок з великим внутрішнім подвір'ям, має наскрізний прохід на вулицю Театральну. В XIX ст. цей прохід називався пасаж Андреоллі від імені купця Домініко Андреоллі, що прибув до Львова в 1803 р. зі Швейцарії і відкрив тут цукерню.
Північна сторона площі найбільш змінена. Як свідчать архівні джерела, в 1765 р. всі будови цієї сторони площі були зруйновані. Фасади первісних будівель змінені, де-не-де збереглося середньовічне планування, уціліли поодинокі фрагменти.
У центрі площі стоїть будівля ратуші. Тут у всі часи і до нині урядують виборчі органи міської влади. В середньовіччі містом керував бурмістр, рада, що відала міським бюджетом і податками, та лава, що чинила суд. Нинішня ратуша, що стоїть у центрі площі, збудована в 1827—1835 рр. в стилі класицизм.
По кутах ратуші — чотири фонтани з фігурами грецьких богів Нептуна, Адоніса, Діани, Амфітріти (1793 р., скульптор Гартман Вітвер). Після чергового акту вандалізму над скульптурою Нептуна, у 2007 р. Львівська міська рада прийняла рішення про розташування камер спостереження по периметру площі.
[ред.] Будинок № 36
Споруджений у 1778-1781 роках за проектом французького архітектора П'єра-Дені Ґібо. У кінці 1700-х років тут проживав польський військовий діяч Юзеф Понятовський. На початку ХХ сторіччя у будинку була крамниця «Народної торгівлі» українського Крайового споживчого союзу. У кам'яниці залишились написи латинською мовою: «Ісус дня 1-го липня» й «Марія року Божого 1730».
[ред.] Фонтани
Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водорозподільний пункт, куди збігалася вода з водогонів.
У XVIII ст. цих водогонів було вже шістнадцять. Вони стікалися у водойму «Мелюзина» — назва походить від величезної бронзової статуї німфи Мелюзини, котра прикрашала водойму. Але місто росло, однієї водойми було замало і у 1697 р. на південно-західному розі площі Ринок спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, якою вона була прикрашена. Третя водойма була споруджена в 1744 р. на південно-східному розі площі (нині фонтан «Діана»).
А у 1793 р. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі. При будівництві двох з них (тепер — «Нептун» і «Діана») використали вже згадані водойми. Кожен фонтан має восьмигранну чашу, яка стоїть на бруківці, — в центрі зірки, викладеної червоним і чорним каменем. У центрі чаші — статуя персонажу античної міфології: бог морів Нептун, біля ніг якого розмістився дельфін, його дружина Амфітрида, також з дельфіном, богиня полювання Діана з двома собаками і серед цих безсмертних — герой Адоніс з собакою і вбитим ним кабаном. Автором статуй був відомий львівський скульптор Гартман Вітвер.
Фонтани Ринку не є фонтанами в прямому значенні цього слова — це криниці. Вода з них не б'є, а витікає двома струменями. Чаші фонтанів наповнювалися водою, а перекупки, що торгували на ринку, мили тут зелень і відсвіжували фрукти. А в 1914 р. козаки напували з фонтанів коней.
На ринку є ще один Нептун, або, як його частіше називають, Посейдон (що одне і те ж саме). На будинку № 8 на пл. Ринок є рельєф, де Посейдон мчить на морських конях. Цей будинок у XVII ст. належав вірменам Бернатовичам, одній із найбагатших родин Львова. У XIX ст. будинок був капітально перебудований, на фасаді з'явилися рельєфи, в тому числі «Посейдон» роботи скульптора Г. Красуцького.
Дельфіни, як символи морської торгівлі, з'явилися на будинках № 2 і № 3 на пл. Ринок. На вул. Руській, 8, та на вул. Краківській, 11, можна також побачити рельєфи дельфінів. Є дельфін і на будинку Національного банку на вул. Коперника, 4. Біля брами будинку № 4 на вул. Словацького також є скульптура дельфіна, на якому сидить путті.
[ред.] Посилання
 |
Портал «Львів» |
|---|---|
 |
Площа Ринок на Вікісховищі? |
- Фотоблог Львова - Площа Ринок та Ратуша
- Вигляд з супутника (Wikimapia)
- 3D-фото Площі Ринок, денні і нічні зйомки
- Танас Никифорук. У фонтанах торговки мили зелень, а козаки напували коней...
- Площа Ринок (комплекс) (XIV - XX ст.)
[ред.] Література
Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 288с.
|
||||||||||||||
|
|||||
|
||||||||
