Площа Старий Ринок
| Площа Старий Ринок Львів | |
|---|---|
 Площа Старий Ринок | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| площа Рибна, площа Нової Божниці, площа Старий Ринок, Альта Рінґпляц | |
| польського періоду (польською) | plac Rybny, plac Nowej Bożnicy, plac Stary Rynek |
| Загальні відомості | |
| Координати | 49°50′46″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.8462028° пн. ш. 24.0298306° сх. д. |
| поштові індекси | 79019[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній, двосторонній (частково) |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Костел святого Івана Хрестителя |
| Державні установи | Музей найдавніших пам'яток Львова |
| Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
| Забудова | класицизм, сецесія |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7513510 |
| Мапа | |
 | |
 Площа Старий Ринок у Вікісховищі | |
Пло́ща Стари́й Ри́нок — площа у Галицькому районі Львова, в Старому місті. Розташована поблизу вулиці Богдана Хмельницького між Сянською, Підгірною, Пильникарською, Ужгородською, Князя Лева, Чорноморською та Рибною. Належить до світової спадщини ЮНЕСКО як частина об'єкта «Ансамбль історичного центру Львова».
Історія[ред. | ред. код]
Згідно з археологічними розкопками, район площі був заселений ще у XII столітті. Вважається, що саме на основі цього поселення біля підніжжя Замкової гори король Данило в середині XIII століття заснував місто-твердиню Львів. Історики припускають, що на місці сучасної площі був центр міського життя — ринкова площа. До перебудови району у XVIII столітті, оригінальна площа розташовувалася на місці будинків № 1 та № 2 при вул. Пильникарській та була втричі меншою за теперішню[2]. Саме з таким розміщенням колишньої площі пов'язане спрямування фасаду храму Івана Хрестителя, збудованого, за переказами, королем Данилом для своєї невістки, дружини князя Лева, Констанції. Також існує легенда, що Констанція похована у крипті костелу святого Івана Хрестителя[3]. Костел був перебудований у 1886—1889 роках Іваном Левинським та Тадеушем Мюнніхом під керівництвом Юліана Захаревича[4]. Під час останньої реставрації костел перекрили гонтовим дахом, характерним для будівель давнього Львова[3]. 2002 року на південній стіні храму Івана Хрестителя встановлена бронзова пам'ятна таблиця королівні Констанції з барельєфним портретом та написами українською та угорською мовами[5].
Після завоювання Львова у 1349 році, польським королем Казимиром II Великим територія площі Старий Ринок була виведена із складу міста та нових фортифікацій, так що район площі Старий Ринок опинився за мурами і увійшов, згодом, до Жовківського передмістя. Район був заселений переважно українцями та вірменами, лише невеликій частині яких було дозволено проживати в межах міських мурів.
У 1497 році король Ян I Ольбрахт мав намір обмежити права Старого ринку Львова на користь Нового ринку, в обороні стали 13 міст Галичини[6][7].
Згодом площа стала західною околицею місця компактного проживання однієї з двох єврейських громад Львова — заміської. На місці скверу, що посеред площі Старий Ринок майже ста років простояла одна з найбільших синагог Львова — реформістська синагога Темпль, яку ще називали Новою божницею. Освячення Темплю відбулося 18 вересня 1846 року. Це була монументальна споруда в стилі класицизму, яку вінчав великий купол. Була спалена під час німецької окупації Львова, у 1941 році і остаточно знищена у 1943 році[8]. Про неї у сквері на площі Старий Ринок нагадує стела з чорною гранітною таблицею з написами українською та англійською мовами[5].
У 1950-х роках на площі містилася Міська автобусна станція приміського сполучення. Автобуси, що курсували приміськими маршрутами стояли на невеликій площі Святого Яна (біля храму), що між будинками пл. Старий Ринок, 3 та 5[9].
Згідно з матеріалами археологічних розкопок, які були проведені під керівництвом професора Львівської політехніки Святославом Терським у 1997 році, у житлових кварталах навколо Старого Ринку на Підзамчі з'явився перший львівський водогін з керамічних труб, який можна датувати XIV століттям. Нині на площі Старий Ринок розташована реставрована імітація старої криниці[9].
Назва[ред. | ред. код]
- початок XIX століття — площа Рибна, бо на ній торгували рибою, а інша частина площі призначалася для торгівлі гончарними виробами[9].
- 1863 — 1871 роки — площа Нової Божниці, на честь реформістської синагоги Темпль споруджену у 1846 році[10].
- 1871 — 1943 роки — площа Старий Ринок.
- 1943 — липень 1944 року — Альта Рінґпляц[11].
- нинішня назва з липня 1944 року — площа Старий Ринок[12].
Забудова[ред. | ред. код]
Планування району площі збереглося ще з середньовічних часів, однак сучасна забудова з'явилася наприкінці XIX — на початку XX століття. Будівля банку «БМ Банк» (на розі вулиці Богдана Хмельницького) постала у 2000-х роках у стилістиці раціональної сецесії й раннього функціоналізму[13]. Загалом забудова площі виконана в стилях класицизму та сецесії.
Під № 1 стоїть двоповерхова чиншова кам'яниця 1880-х років з декором стандартними елементами у стилі історизму. Сусідня наріжна триповерхова чиншова кам'яниця № 2 збудована на місці давнішого будинку й оздоблена стандартними елементами у неоренесансному стилі.
Наступний будинок № 3 за свою історію поміняв одразу кілька номерів і вулиць: його адресу ідентифікували як вул. Пильникарська, 2, вул. Смерекова, 1, пл. Старий Ринок, 4. На місці двох давніших споруд цей чотириповерховий будинок у стилі раціональної сецесії з'явився 1910 року. За австрійських часів на цьому місці велася торгівля шкірами Каца. У 1902 році тут був склад вугілля Йосифа Пордеса. Згодом, 1912 року, тут влаштували ресторан Генрика Бербера. Від закладу залишився вхід з площі, а також великі вікна першого поверху. Вже за радянської влади, у 1950-х роках, в приміщенні були каси автобусної станції приміського сполучення.
На сусідній ділянці, яка б мала нумеруватися як № 4, колись була площа святого Яна — поруч стоїть однойменний храм. У радянські часи на цьому місці стояли автобуси, що курсували за приміськими маршрутами.
У триповерховій чиншовій кам'яниці № 5, збудованій приблизно 1890 року, до 1939 року був магазин пральних машин Зона. На сусідній ділянці напередодні першої світової війни розібрали старий будинок, а нового донині так і не збудували. Попри те ділянка частково огороджена.
Чотириповерховий будинок № 7 зведений у стилі раціональної сецесії. Наріжники будинку заокруглені, споруда прикрашена бетонними балконами, а фасад завершений трикутним фронтоном. У 1929 році в будинку працювала фірма з продажу шкіри «Ротштайн і Вінтер», а ще відділ Акціонерного товариства «Лодзинська фабрика ниток». На глухій торцевій стіні з боку вулиці Мукачівської до 1980-х року була велика реклама фабрики, але її зафарбували. Під № 8 розташований чотириповерховий бізнес-центр «Старий Ринок», споруджений на початку 2010-років. В будівлі містяться офіси будівельної компанії «Інтеграл-Буд», банку «Український капітал» та низки інших компаній. 2018 року біля бізнес-центру облаштували майданчик для паркування автотранспорту на 27 місць. Паркувальний майданчик функціонуватиме до моменту проведення реконструкції площі[14]. В будинку під № 9 розташований апарт-готель «Австрійський», що відкрився 1 березня 2020 року[15].
У будинку № 12 за польських часів існувала біжутерія Блоха. Нині цієї адреси не існує.
- Світлини вуличної забудови
-
-
-
-
-
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ Роман Могитич. Яким був Стольний Львів?. together.lviv.ua. ГО «Разом». Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ а б Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 57.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 138—140. — ISBN 978-966-7022-86-0.
- ↑ а б Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 304.
- ↑ Перемишль, Самбір, Жидачів, Стрий, Городок, Вишня, Мостиська, Бібрка, Галич, Рогатин, Буськ, Дунаїв, Гологори
- ↑ Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові, 1991, с. 16.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Старий Ринок — Темпль (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ а б в Софія Легін (11 квітня 2019). 15 фактів про площу Старий Ринок у Львові. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 114.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 98.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 59.
- ↑ Мельник І. Довкола Високого замку й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 42. — ISBN 978-966-2154-32-0.
- ↑ На площі Старий Ринок, 8 облаштують майданчик для паркування. galinfo.com.ua. ГалІнфо. 15 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
- ↑ Офіційний сайт апарт-готелю «Австрійський». austrianaparthotel.com. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові / авт. передм. Я. Д. Ісаєвич; упоряд., текстолог. опрац. і примітки Б. З. Якимовича; Упоряд. іл. матеріалу Р. І. Крип'якевича; Худож. В. М. Павлик. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-Х.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 59, 98, 114. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 362—370, 377, 426. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Жовківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 57, 60. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Мельник І., Масик Р. Дванадцять променів Львова. Вулиця Богдана Хмельницького // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 304. — ISBN 978-617-629-077-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: площа Старий Ринок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- Площа Старий Ринок у Львові. Що про неї відомо?. kapitoliy.net.ua. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- Ірина Харко. Площа Старий Ринок, або де був центр Галицько-Волинського князівства. lviv.travel. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- Перший Західний (21 листопада 2020). Вулицями Львова. Площа Старий Ринок. youtube.com. YouTube. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.</ref>
| ||||||||||||||