Плутон (бог)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Плутон (лат. Pluto) — В античній міфології бог підземного світу, володар «царства тіней» померлих, син Кроноса й Реї, брат Зевса, Посейдона й Деметри. (Див. Аїд).
У римській міфології збірний образ Плутона часто переплітається з богами підземного світу ранішого часу — Евбулеєм, Dis Pater та Орком, що мають очевидно походження від підкорених римлянами народів.
[ред.] Джерела
Ulrich Hoefer: Pluton. У Wilhelm Heinrich Roscher (Hrsg.): Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie. Band 3,2, Leipzig 1909, Sp. 2568–2572 (нім.)
|
||||||||||