Плющ звичайний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Плющ звичайний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
| Hedera helix L. |
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Плю́щ звича́йний (Hedera helix L.) — вічнозелений виткий кущ, який своїми численними присоскоподібними коренями прикріплюється до сторонніх предметів (дерев, скель тощо). Плющ іноді досягає 30 м у висоту. Листки має шкірясті, голі, блискучі, на безплідних пагонах — серцевидні, 3—5-кутні або 3—5-лопатеві, на квітконосних гілках — цілісні, ромбічнояйцевидні. Квітки жовтувато-зелені у простих зонтиках, зібрані китицею. Плід — ягода, спочатку зелена, потім чорна. Цвіте у вересні — жовтні.
[ред.] Ареал поширення
Росте в листяних лісах, здебільшого дубових, рідше букових у низині та передгір'ї.
[ред.] Застосування у медицині
В народній медицині використовують листки плюща, у яких містяться глюкозиди сапонін і гедерин, а також інозит, каротин, мурашина і яблучна кислоти, в стеблах — камедь.
Листки застосовують при хронічних катарах слизових оболонок, туберкульозі, рахіті та при інших захворюваннях. У свіжому вигляді їх використовують як зовнішній засіб при опіках, для перев'язки гнійних ран.
