Плєтньов Михайло Васильович
| Плєтньов Михайло Васильович | |
|---|---|
![]() Фото 2006 року |
|
| Відомості | |
| Повне ім'я | Плетнёв Михаил Васильевич |
| Дата народження | 14 квітня 1957 (56 років) |
| Місце народження | Архангельськ |
| Країна | |
| Національність | росіянин |
| Інструмент | фортепіано |
| Професія | композитор, піаніст, диригент |
| Жанр | класична музика |
| Колектив | Російський національний оркестр |
Михайло Васильович Плєтньов (нар. 14 квітня 1957) — радянський піаніст і диригент. Народний артист РРФСР. Тричі лауреат Державних премій Російської Федерації. Засновник і художній керівник Російського національного оркестру.
Зміст |
Біографія [ред.]
Народився в Архангельську сім'ї музикантів. Навчався в музичній школі при Казанській консерваторії, потім у ЦМШ, з 1974 по 1979 рік - у Московській консерваторії в класі професора Якова Флієра, згодом у класі професора Л. Н. Власенко, в 1981 році закінчив аспірантуру.
Після перемоги на VI Міжнародному конкурсі імені П. І. Чайковського почалася інтенсивна концертна діяльність піаніста. Він виступав з сольними програмами і разом з оркестрами Європи й Америки - філармонічними оркестрами Берліна, Лондона, Ізраїлю, Мюнхена, Чехії, виступав з такими диригентами як Клаудіо Аббадо, Бернард Хайтінк, Лорін Маазель, Зубін Мета, Курт Зандерлінг, Нееме Ярві.
В 1980 році дебютував як диригент. 1990 став засновником і головним диригентом Російського національного оркестру. Виступав в якості запрошеного диригента з Філармонічними оркестрами Лондона, Токіо, Лос-Анджелеса та іншими.
Перешкоди перехідного етапу до капіталізму [ред.]
Як і більшість населення Росії, музикант потерпає від перешкод і вад перехідного етапу від незрозумілого соціалізму до капіталізму. Він чесно зауважує, що умов для виконання класичної музики в Росії та більшості країн СНД - обмаль. Погано і з новими залами, і з майже повною відсутністю добрих, яісних інструментів, тих же фортепіано концертного класу. Бажає кращого не тільки дивацька архітектураМосковського міжнародного будинку музики, а й акустика його залів, що значно поступається якості інших концертних залів у Сполучених Штатах чи Іспанії. В Росії і країнах СНД за 20 останніх років перевагу і державну підтримку отримали брудні зразки буржуазної поп-культури. І вже втрачене покоління тих, хто кохався і добре знав класичну музику різних країн. Це обумовило масовий виїзд класичних виконавців за кордон. про що неодноразово говорив і сам музикант в інтерв'ю. Він і сам значну частку часу мешкає в Швейцарії або гастролює за кордоном.
Посилання [ред.]
«Сторінка на сайті Російського національного оркестру».


