Плєтньов Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Плєтньов Михайло Васильович
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Плетнёв Михаил Васильевич
Дата народження 14 квітня 1957(1957-04-14) (57 років)
Місце народження Архангельськ
Країна Росія Росія
Національність росіянин
Професія композитор, піаніст, диригент
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика
Колективи Російський національний оркестр

Михайло Васильович Плєтньов (нар. 14 квітня 1957) — радянський піаніст і диригент. Народний артист РРФСР. Тричі лауреат Державних премій Російської Федерації. Засновник і художній керівник Російського національного оркестру.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Архангельську сім'ї музикантів. Навчався в музичній школі при Казанській консерваторії, потім у ЦМШ, з 1974 по 1979 рік - у Московській консерваторії в класі професора Якова Флієра, згодом у класі професора Л. Н. Власенко, в 1981 році закінчив аспірантуру.

Після перемоги на VI Міжнародному конкурсі імені П. І. Чайковського почалася інтенсивна концертна діяльність піаніста. Він виступав з сольними програмами і разом з оркестрами Європи й Америки - філармонічними оркестрами Берліна, Лондона, Ізраїлю, Мюнхена, Чехії, виступав з такими диригентами як Клаудіо Аббадо, Бернард Хайтінк, Лорін Маазель, Зубін Мета, Курт Зандерлінг, Нееме Ярві.

В 1980 році дебютував як диригент. 1990 став засновником і головним диригентом Російського національного оркестру. Виступав в якості запрошеного диригента з Філармонічними оркестрами Лондона, Токіо, Лос-Анджелеса та іншими.

Перешкоди перехідного етапу до капіталізму[ред.ред. код]

Як і більшість населення Росії, музикант потерпає від перешкод і вад перехідного етапу від незрозумілого соціалізму до капіталізму. Він чесно зауважує, що умов для виконання класичної музики в Росії та більшості країн СНД - обмаль. Погано і з новими залами, і з майже повною відсутністю добрих, якісних інструментів, тих же фортепіано концертного класу. Бажає кращого не тільки дивацька архітектура Московського міжнародного будинку музики, а й акустика його залів, що значно поступається якості інших концертних залів у Сполучених Штатах чи Іспанії. В Росії і країнах СНД за 20 останніх років перевагу і державну підтримку отримали брудні зразки буржуазної поп-культури. І вже втрачене покоління тих, хто кохався і добре знав класичну музику різних країн. Це обумовило масовий виїзд класичних виконавців за кордон, про що неодноразово говорив і сам музикант в інтерв'ю. Він і сам значну частку часу мешкає в Швейцарії або гастролює за кордоном.

Посилання[ред.ред. код]

«Сторінка на сайті Російського національного оркестру». Архів оригіналу за 2012-02-17. 

Див. також[ред.ред. код]