Плітвіцькі озера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 44°52′50″ пн. ш. 15°36′58″ сх. д. / 44.88056° пн. ш. 15.61611° сх. д. / 44.88056; 15.61611

Національний парк Плітвіцькі озера
Nacionalni park Plitvička jezera
Категорія МСОП II (Національний парк)
Plitvicer Seen 1.jpg
Розташування: Ліцько-Сенська жупанія, Карловацька жупанія
Хорватія Хорватія
Найближче місто: Слунь
Координати: 44°52′50″ пн. ш. 15°36′58″ сх. д. / 44.88056° пн. ш. 15.61611° сх. д. / 44.88056; 15.61611Координати: 44°52′50″ пн. ш. 15°36′58″ сх. д. / 44.88056° пн. ш. 15.61611° сх. д. / 44.88056; 15.61611{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Площа: 296,85  км²
Заснований: 8 квітня 1949 року
Веб-сторінка: www.np-plitvicka-jezera.hr
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО: Plitvice Lakes National Park
Країна: Хорватія Хорватія
Тип: vii, viii, ix
Критерії: Природний
Ідентифікатор: 98
Регіон: Європа і Північна Америка
Дата занесення: 1979 (3-тя сессія)
Національний парк Плітвіцькі озераNacionalni park Plitvička jezera
Розташування парку на мапі Хорватії
Розташування парку на мапі Хорватії
Національний парк Плітвіцькі озера
Nacionalni park Plitvička jezera
на Вікісховищі

Плітвіцькі озера (хорв. Plitvička jezera) — національний парк у Хорватії, розташований у центральній частині країни, в Ліцько-Сенській (90,7%) і Карловацькій жупаніях (9,3%). Води річки Корана, що протікають крізь вапняк, за тисячі років нанесли бар'єри травертина, утворивши природні греблі, які в свою чергу створили ряд мальовничих озер, водоспадів і печер.

Історія[ред.ред. код]

Plitvice01.jpg

Назва «Плітвіцькі озера» вперше була записана священиком з Оточаца Домініком Вукасовічем в 1777 році.

8 квітня 1949 року Плітвіцькі озера отримали статус Національного парку, а з 1979 року Національний парк включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

До 1958 року парк був недоступний для туристів, в ньому були прокладені тільки просіки. У 1958 році Йосип Мовчан, директор парку, почав будівництво пішохідних доріжок, а в наш час[Коли?] на додаток до широкої мережі настилів діють маршрути екологічно чистих електропоїздів, паромів і прогулянкових катерів на електричній тязі. В озерах парку категорично заборонено купатися, а також влаштовувати пікніки, розводити багаття, приходити із собаками. Такий суворий порядок обумовлений збереженням природної рівноваги, яку впродовж багатьох років старанно оберігають місцеві екологи.

Навесні 1991 року територія парку стала місцем подій, названих Плітвіцьким Кривавим Великоднем, першого збройного зіткнення, що призвело до жертв. У ході Югославської війни Плітвіцькі озера не раз ставали ареною боїв. Дотепер сам парк повністю розмінували, а туристична інфраструктура відновлена ​​і інтенсивно розвивається, проте в околицях парку досі іноді знаходять міни.

Опис[ред.ред. код]

Територія Національного парку Плітвіцькі озера займає 29482 га (19479 га за даними ЮНЕСКО), включає в себе 16 великих і декілька менших карстових каскаднорозташованих озер, 140 водоспадів, 20 печер і унікальний буковий і хвойний ліс, що збереглися з найдавніших часів і мають здатність відновлюватися. На його території живуть ведмеді, вовки, багато видів рідкісних птахів та інших тварин.

Сумарна різниця між рівнем верхнього та нижнього озер становить 133 метри. Саме верхнє озеро каскаду живиться від двох невеликих річок Црна і Бієль. Плітвіцькі озера — одне з небагатьох місць на нашій планеті, де кожен рік народжуються нові водоспади, що пов'язано з вапняковим походженням місцевих гір. Листя і гілля, які падають з дерев у воду, швидко покриваються кальцефілами (так звані «крейдяні рослини»), які, відмираючи, кам'яніють і утворюють тверді відкладення перекриваючи річки. Вода, поступово розмиваючи подібні «дамби», утворює нові водоспади.

Парк розташований в гористій місцевості, найвища точка — гора Мала Капела (1280 м).

Озера та водоспади[ред.ред. код]

Озера парку (16 великих і безліч дрібних водойм) розділені на дві групи: Верхні та Нижні. Загальна площа озер — 217 га. Їх живлять п'ять річок: Корана, Црна, Бієль, Плітвіца і Рієчіца.

Найбільші Верхні озера:

  • Прощанско озеро, Проще (хорв. Proščansko jezero, хорв. Prošće), 68 га, глибина 37 м, довжина 2,5 км;
  • Цігіновац (хорв. Ciginovac), 7,5 га;
  • Округляк (хорв. Okrugljak), 4,1 га;
  • Батіновац (хорв. Batinovac), 1,5 га;
  • Вір (хорв. Vir), 0,6 га;
  • Великі Йовіновац (хорв. Veliki Jovinovac) або Велике озеро (хорв. Veliko jezero, 2 га;
  • Малі Йовіновац (хорв. Mali Jovinovac) або Мале озеро (хорв. Malo jezero), 2 га;
  • Галовац (хорв. Galovac), 12,5 га;
  • Міліно озеро (хорв. Milino jezero);
  • Градінсько озеро (хорв. Gradinsko jezero), 8,1 га;
  • Великі Бургет (хорв. Veliki Burget), 0,6 га;
  • Козяк (хорв. Kozjak), 81,5 га, глибина 46 м, довжина понад 3 км;

Найбільші Нижні озера:

  • Мілановац (хорв. Milanovac), 3,2 га;
  • Гавановац (хорв. Gavanovac), 0,7 га;
  • Калуджеровац (хорв. Kaluđerovac), 2,1 га;
  • Новаковіча-брод (хорв. Novakovića-brod), 0,4 га.

Основні водоспади на Верхніх озерах — Батіновачкі (хорв. Batinovački), Галовачкі (хорв. Galovački), Козячкі (хорв. Kozjački); на Нижніх — Мілановачкі (хорв. Milanovački), Мілке Трніне (хорв. Milke Trnine), Велике каскаде (хорв. Velike Kaskade). Але найкрасивішим і найвідомішим по праву є водоспад Саставці (хорв. Sastavci), висота якого становить 72 метри.

Печери[ред.ред. код]

Waterfall at Plitvice Lakes, Croatia.jpg

Парк також цікавий з точки зору спелеології — на його території розташовується 20 печер, а особливий інтерес представляють печери, що знаходяться під водоспадами. Найвідоміші: Шупляра (хорв. Šupljara), Голубняча (хорв. Golubnjača), Црна печіна (хорв. Crna pećina).

Флора і фауна[ред.ред. код]

Парк розташовується на висоті від 400 до 1200 метрів над рівнем моря (¾ території — гори), тому тут переважає гірська природа. В основному тут ростуть бук, ялина, сосна, а в містечку Чоркова увала (Čorkova uvala — Чоркова улоговина), у північно-західній частині парку зростає незайманий буково-смерековий ліс з унікальними зразками вікових дерев.

У Національному парку "Плітвіцькі озера" мешкають вовки, ведмідь бурий, Кіт лісовий, сарна європейська. Також в цьому районі зареєстровано понад 120 видів птахів, 70 з яких гніздяться тут постійно.

Клімат[ред.ред. код]

Парк Плітвіцькі озера розташований на кордоні двох кліматичних зон: приморської та континентальної, тому з континентальними вітрами сюди постійно проникає вологе морське повітря. Середня річна норма опадів — 1487 мм, а середня річна температура повітря становить 8.7 °C. Температура води в Прощанському озері та озері Козяк влітку сягає 24 °C. Сніг лежить з листопада до березня, а в січні та лютому озера замерзають.

Література[ред.ред. код]

  • Сречко Божичевіч Плітвіцькі озера. — Туристичне бюро о. о. о., Загреб, 2010. — 80 с. — ISBN 978-953-215-622-5.

Посилання[ред.ред. код]

Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №98
англ.рос.