Пліт (плавзасіб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Екскурсії на плотах (Німеччина, Мюнхен)

Пліт — плавзасіб пласкої конструкції, що призначений для переміщення або утримання на водяних поверхнях людей або товарів.

Походження слова[ред.ред. код]

Українське слово «пліт» (дав.-рус. «*плътъ») може бути зв'язане зі словом «плести» (тобто «плетений», «зв'язаний»). Але більш прийнятою є версія, що це слово зв'язане з дієсловом «пливти»і споріднене з дав.-чеськ. «рlеt᾽», словац. «рlt᾽», польськ. «рɫеt», рос. «плот», латис. «pluts» («пліт, пором»), нім. «Floss» (так само) дав.-інд. «plutás» («те, що пливе»), «plutam» («течія, потік»), грецьк. «πλυτός» («митий»), «πλύσις» («миття, чищення»)[1].

Західноукраїнське «дараба» походить від угорського «drab» («шматок»): первісно воно означало «шматок деревини». В угорську це слово потрапило зі слов'янських (пор. «дрібок», «дрібний»)[2].

Будова та різновиди[ред.ред. код]

Традиційно плоти виготовляють з деревини або очерету (тростини), сучасні плоти, зокрема рятувальні, спортивні тощо, виготовляються з легких, міцних, багатошарових водовідпорних синтетичних матеріалів.

В залежності від розмірів та призначення плоти можуть мати щоглу, стерно, весла та інші елементи, характерні для суден.

Існують щонайменше три різновиди плотів:

  1. Сукупність колод з’єднаних між собою жоростю (поперечна колода), яку транспортують водними шляхами.
  2. Сукупність з’єднаних між собою бочок або інших плавучих предметів, покритих зазвичай дощаним настилом.
  3. Засіб для рятування людей у відкритому морі.

Використання плотів[ред.ред. код]

Лісосплав[ред.ред. код]

Найпростіші плоти

Сплав лісу — найдавніше й найпоширеніше використання плотів. В Україні лісосплав найпоширеніший у Карпатах, де ще з XIX сторіччя був одним з головних видів господарської діяльності. З північно-східних схилів Карпат ліс сплавляли Черемошем і Прутом до Чернівців, а часом й далі аж до румунського Галаца, що на по Дунаю. У Закарпатті з південно-західних схилів — Рікою, Тереблею та іншими річками до Тиси і далі. У Карпатах до 1954 року існувала професія бокораш (від місцевого бокор — «пліт») — плотогон. В ті часи плотами Черемошем (від Жаб’єго до Кут) сплавлялися і поодинокі пасажири-туристи.

Плоти технічного призначення[ред.ред. код]

Пліт плавучий (плавний) (рос. плот плавучий; англ. flotation raft; нім. schwimmendes Floss n) — структура, яка складається з кількох циліндричних ємностей, з’єднаних сталевими елементами для створення основи, на якій будується пальова сталева платформа (бурова платформа). Пліт конструюється таким чином, що його розміри збігаються з розмірами одного боку опорного блока платформи, тому він може служити плавучою баржею при буксируванні платформи.

Рятувальні плоти[ред.ред. код]

Рятувальний пліт






Спорт, мандри, відпочинок[ред.ред. код]

Туристичний пліт на Рейні (Німеччина)






Знамениті плоти[ред.ред. код]

Легендарний «Кон-Тікі» Т. Хеєрдала

У ХХ столітті плоти привернули до себе увагу завдяки експедиціям на плотах знаменитого норвезького антрополога, письменника і мандрівника Тура Хеєрдала

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  2. Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009


Див. також[ред.ред. код]