Поверхневе водовідведення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Поверхне́ве водовідве́дення (також: дренаж — від англ. drainage) — поширений метод водовідведення на промислових та жилих територіях, де необхідне відведення дощової, талої та іншої надмірної (наприклад, на автомийці) вологи. Нормативно система поверхневого водовідведення визначається як система для збору та відведення поверхневих стічних вод із улаштуванням відповідних споруд в залежності від кліматичних, гідрологічних умов та рельєфу[1].

Призначення[ред.ред. код]

Поверхневий дренаж є найважливішою умовою для захисту фундамента споруд, підвальних (підземних) і цокольних приміщень, а також території ділянки від надмірної вологи. Для пристрою дренажу розробляється проект, що визначає місце розташування дрен, глибину їх залягання, конструкцію, ухили, пристрій укосів каналів, підбір комплектуючих виробів і матеріалів, можливість сполучення окремих елементів дренажної системи. Найбільш ефективно поєднання поверхневого і глибинного дренажу. Поверхневе водовідведення найбільш затребувано у місцях з близьким заляганням грунтових вод, здатних призвести до перезволоження території.

Типи і принципи поверхневого дренажу[ред.ред. код]

Точковий та лінійний дренаж[ред.ред. код]

Існує два основних принципи поверхневого дренажу: точковий і лінійний. Точковий дренаж використовується для збору локальних джерел води, призначення лінійного дренажу - організувати збір зайвої води з значній площі. Найраціональнішим є поєднання двох цих систем. Це дозволяє знизити протяжність каналів зливової каналізації і зменшити об'єм земляних робіт.

Точковий дренаж[ред.ред. код]

Для локального збору дощових і талих вод застосовується точковий дренаж. Точкові дренажні пристрої встановлюються під водостоками, в придверних приямках, під поливальними кранами та в інших місцях, де необхідний локальний збір води. Крім того, точковий водозбір може доповнити систему лінійного дренажу в місцях, де потрібне швидке і ефективне водовідведення з поверхні (в'їзди, майданчики, доріжки перед будинком, тераси)[2].

Для організації точкового дренажу застосовуються такі пристрої як: дощоприймач, зливні водовідводи, трапи.

Лінійний дренаж[ред.ред. код]

Лінійний дренаж являє собою систему заглиблених дренажних каналів, бетонних каналів та дощоприймачів (пісковловлювачів), в яких затримується винесений потоком води пісок і дрібне сміття та за допомогою яких відбувається підключення до системи дощової каналізації. Зверху лінійний дренаж закривається знімними захисно-декоративними решітками. Такі решітки перешкоджають потраплянню в систему сміття та листя, забезпечують безпеку переміщення пішоходів і транспорту[3]. Дренажні канали зазвичай виготовляються з таких матеріалів як бетон, полімербетон, пластик (ПВХ, ПНД, поліпропілен , АБС ).

Виробники[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наказ Міністерства з питань ЖКХ України від 22 березня 2010 року N 76 "Про затвердження форми звітності N 1-ізт (річна) "Звіт про інженерний захист територій населених пунктів" та Інструкції щодо її заповнення"
  2. Naqvi Matin "Design of Linear Drainage Systems", 2003, isbn 978-0-7277-3222-4
  3. Толкачева Ирина "Детали: дренажные системы" // Журнал «Частный Дом», 2007, 7 (47), http://www.homeplans.ru/practice/index.php?info=system_comm_drainage